Одне з життєвих правил американського мільярдера Рея Даліо звучить так: «Ускладнити може кожен, а тільки спростити розумний». Цю ж думку підтримує філософський принцип – бритва Оккама. У статті розповідаємо про походження гіпотези і випадках, коли бритви можна застосувати в роботі і в побуті.

Що таке бритва Оккама?

Бритва Оккама — це назва спільного методологічного принципу ощадливості, озвученого ченцем-схоластом Вільямом з Оккама. Засаднича теза «бритви Оккама» звучить так: «Різноманіття не слід припускати без необхідності».

Відразу уточнимо, що принцип достатньої підстави був відомий ще з часів Аристотеля. У філософії під «бритвою» мався на увазі будь-який інструмент, який допомагав відсікати (збривати) всі малоймовірні, неправдоподібні, занадто складні гіпотези. Але сенс принципу не в тому, щоб надмірно спростити теорію або зосередитися на пошуку примітивного пояснення. Бритва допомагає відкинути малоінформативні і малоймовірні концепції, уникнути надмірності, непотрібного нагромадження фактів.

Бритва Оккама – не аксіома, що не закон, але дійсно приводить до правильних висновків. Це, швидше, рекомендація для випадків:

• Якщо потрібно щось пояснити (принцип дії, схему), використовувати прості слова, не перевантажувати мова науковими термінами або складними зворотами.
• Якщо є декілька ефективних способів, вибирати найпростіший.
• Якщо потрібно щось довести, вибирати саму коротку логічний ланцюжок.
• Якщо інформації недостатньо, перепитати і уточнити, а не будувати нескінченні припущення.

З гіпотези Оккама виведений ще один принцип – бритва Хэнлона: «Не приписуйте злого наміру те, що можна пояснити звичайною дурістю чи некомпетентністю».

Коли бритву Оккама застосовують у науці?

Принцип бритви вважається основою логічного аналізу і містить важливий для науки теза: не потрібно припускати чогось надприродного до тих пір, поки можливо обійтися природними поясненнями. Є й інше трактування: «Серед усіх гіпотез, що пояснюють досліджуване явище, слід шукати найбільш просту».

Незважаючи на гадану тривіальність, принцип не є чисто теоретичним, а застосовується в багатьох практичних областях:

1. Економіка.

В економічній сфері принцип відображає дбайливе ставлення до ресурсів (матеріальних, біологічним, екологічним). Це стосується питань надлишкового виробництва, що вимагає утилізації великої кількості товарів.

2. Бізнес.

З декількох варіантів рішень або стратегій, вибирається найменш заплутаний. Для ведення переговорів досвідчені бізнесмени радять вибирати зрозумілі докази, аргументи і вигоди.

3. Програмування (програмне забезпечення).

В IT-технологіях цей принцип розуміється так: потрібно намагатися зробити програму набагато простіше. Якщо програміст збирається додати якийсь новий код/метод/інструмент/процес, слід задуматися про майбутніх переваги. Якщо вигоди немає, а програма ускладнюється, то навіщо додавати?

4. Психотерапія.

Дотримуючись принципу спрощення, психолог вибирає меншу кількість технік, якщо вони вирішують проблему клієнта. Якщо є можливість застосувати швидку та працюючу техніку, психотерапевт не відводить клієнта в глибини самокопання або неприємних переживань минулого.

Бритвою Оккама можна скористатися і в побуті. Наприклад, розібратися з звичкою ускладнювати, накручувати себе і створювати нові проблеми.

Як застосувати бритву Оккама в звичайному житті?

Кожна дія, думка, емоція змінює життя на краще або на гірше. Ось корисні із увазі звички, які насправді можуть з’їдати внутрішню енергію.

1. Завзятість.

Як часто ми доїдаємо їжу, тому що не хочемо образити когось або продовжуємо доробляти роботу, хоча розуміє її безперспективність? Навіщо продовжуємо вкладатися у відносини, які давно віджили себе? Хоча в більшості культур завзятість вважається чеснотою, воно частіше заганяє нас в ментальну пастку: ми витрачаємо життя на події, які вже втратили цінність.

Як цього уникнути? Час від часу переглядати свої цілі і співвідносити їх зі своїми діями. Можливо, вони давно викликають дискомфорт і не доставляють ніякого задоволення. Але ми робимо так, тому що «так треба».

2. Перфекціонізм.

Дослідження Американської психологічної асоціації показали, що покоління XXI століття набагато більше схильне бажанням бути ідеальним. Це не допомогло людям стати досконалими, зате стало ознакою або першопричиною тривожного розладу, обсесивно-компульсивного розладу. Перфекціонізм не забезпечив успіху, зате підвищив шанси отримати депресію або розлад харчування.

Як цього уникнути? Відмова від перфекціонізму в будь-якому випадку поліпшить фізичне і психічне здоров’я. Адже відчути себе гідним або значущим можливо і без ідеальності.

3. Багатозадачність.

Графа «багатозадачність» стала обов’язковою характеристикою в резюме. Але ефективно працювати в такому режимі можуть тільки 2% людей. Інших звичка тримати все в голові, читати і писати на ходу, говорити про справи й обідати з сім’єю призводить до сумних результатів: від стресу до аварій на дорогах. Тому що всупереч стереотипам наш мозок не може концентруватися тільки на одному завданні.

Як цього уникнути? Працювати над своєю концентрацією і відстежувати моменти, коли режим багатозадачності включається автоматично. Наприклад, закрити на комп’ютері зайві вкладки, під час відпочинку відключити гаджети, перевіряти електронну пошту вранці і ввечері.

4. Я все зроблю сам (невміння просити про допомогу).

Попросити допомоги або ради для деяких вважається важким або навіть неможливим справою. Хтось не хоче опинитися залежним, хто боїться відмови, хто дотримується девізу «кожен сам за себе». Але звернення за допомогою – це одна з основ взаємодії в суспільстві. Адже разом можна зробити те, чого ніколи не зробиш поодинці.

Як цього уникнути? Прийняти як даність, що жодна людина не самодостатня. Для тренування щодня звертатися до когось з невеликою проханням і допомагати самому.

Іноді наведені вище звички підштовхують людей до позитивної праці, допомагають досягти успіху. Але якщо вони крадуть радість від життя, з ними потрібно боротися. Так що коли в черговий раз захочеться перейти від простого до складного, варто згадати слова Зігмунда Фрейда: «Іноді банан – це просто банан». І крапка.

Висновки:

• Бритва Оккама – це не пошук примітивного рішення, а уникнення нагромадження рішень.
• Мета «бритви» – нагадати про необхідність заощаджувати ресурси і зусилля.
• Якщо просто заспокоїти мозок, це вже наблизить до відчуття щастя.