Про те, як двоє псів спробували подружитися, однак перша ж кинута кістка стала причиною розбрату, повідає байка «Собача дружба» Крилова.

Текст байки

У кухні під вікном
На сонечку Полкан з Барбосом, лежачи, грілися.
Хоч біля воріт перед двором
Пристойніше б стерегти їм було будинок;
Але як вони вже понаелись –
І ввічливі ж пси притому
Ні на кого не гавкають днем –
Так міркувати вони пустилися удвох
Про всяку всячину: про їх собачої службі,
Про худі, про добро і, нарешті, про дружбу.

«Що може, – каже Полкан, – приємніше бути,
Як з другом серце до серця жити;
У всьому надавати взаємну послугу;
Не спить без одного й не з’їсти,
Стояти горою за дружню вовна,
І, нарешті, в очі дивитися один одному,
Щоб тільки покращити щаслива година,
Не можна одного чим потішити, побавити
І в дружнем щастя все своє блаженство ставити!
От якщо б, наприклад, з тобою в нас
Така дружба завелася:
Скажу я сміло,
Ми б і не бачили, як би летіло»,

«А що ж це справа! –
Барбос відповідає йому. –
Давно, Полканушка, мені боляче самому.
Що, бувши одного двору з тобою собаки,
Ми дня не проживемо без бійки;
Та з чого? Дякую панам:
Ні голод, ні тісно нам!
Притому ж, право, соромно:
Пес дружества вважається прикладом з давніх днів,
А дружби між псів, як ніби між людей,
Майже зовсім не видно». –

«Явімо ж у ній приклад ми в наші часи! –
Закричав Полкан, – дай лапу!» – «Ось вона!»
І нові друзі, ну обніматися,
Ну цілуватися;
Не знають з радості, до кого і дорівнятися:
«Орест мій!» – «Мій Пілад!» Геть свари, заздрість, злість!
Тут кухар на біду з кухні кинув кістку.
Ось нові друзі до неї взапуски несуться:
Де подівся і рада і лад?
З Піладом мій Орест гризуться, –
Лише тільки клапті вгору летять:
Насилу, нарешті, їх розлили водою.
Світ сповнений такою дружбою.

Про нинішніх друзів можна мовити, не грішачи,
Що в дружбі всі вони ледь ль не одинаки:
Послухати, здається, одна у них душа, –
А тільки кинь їм кістку, так що твої собаки! *

* Певно, натяк на розбіжності між членами Священного союзу, обнаружившиеся вже під час Віденського конгресу 1814 р.; в січні 1815 р. Австрія уклала з Англією і Францією оборонний союз проти Росії і Пруссії.

Пілад і Орест (грец. міф.) – герої грецьких міфів, друзі.

Мораль

Мораль байки в тому, що показна дружба швидко припиняє існування, коли подібних «товаришам» доводиться ділити між собою блага. Це явище зустрічається і в наші дні, тому байка актуальна й понині. В. А. Крилов присвятив спочатку твір історичної події. Після перемоги над Наполеоном європейські території знаходилися в руках чотирьох держав – Росії, Австрії і Пруссії, а також Англії, яка приєдналася до союзу. Однак коли почалася поділ країни не дотримувалися солідарності, виявленої ними під час війни.