Лисиця не стала ділитися з голодним Вовком здобиччю, запропонувавши їй непотрібне сіно – такий сюжет, з яким ознайомлює дітей байка «Вовк і Лисиця» Крилова.
Читати текст байки:
Охоче ми даруємо,
Що нам не треба самим.
Ми цією байкою пояснимо,
Потім що істина сноснее вполоткрыта.
Лисиця, курятинки накушавшись досита
І добрий ворошок припрятавши в запас,
Під ожередом прилягла подрімати у вечірній час.
Дивиться, а в гості до неї голодний Вовк тащиться.
«Що, кумонько, біди! – він каже. –
Ні кісточкою не міг ніде я поживитися;
Мене так голод морить;
Собаки злі, пастух не спить,
Прийшло хоч повіситися!»
«Неужли?» – «Право, так». – «Бідолаха куманьок?
Та не изволишь чи сінця? Ось цілий стіг:
Я куму прислужитися готова».
А куму не сінця, хотілося б мяснова –
Так про запас Лисиця ні слова.
І сірий лицар мій,
Обласканий по вуха кумою,
Пішов без вечері додому. *
* В основі байки – мотиви російських народних казок про вовка та лисиці.