Про те, як бездельницы-Мухи звали працелюбну Бджолу в далекі краї, щиро розраховуючи на впорядковану життя, розповість байка «Бджола і Мухи» Крилова.

Текст байки

Дві Мухи зібралися летіти в чужі краї,
І стали кликати з собою туди Бджолу:
Їм насказали папуги
Про далеких сторонах велику похвалу.

Притому ж їм самим казалося прикро,
Що їх, на батьківщині своїй,
Скрізь ганяють з гостей;
І навіть до чого (як людям не соромно,
І що вони за диваки!):
Щоб поживитися їм не дати солодощами
За пишними столами,
Придумали від них стеклянны ковпаки;
А в хатинах на них лиходії павуки.

«Шлях добрий вам,— Бджола на це відповідала,-
А мені
І на моїй приємно стороні.
Від усіх за стільники я собі любов знайшла —
Від поселян і до можновладців.
Але ви летите,
Куди хочете!
Скрізь вам буде щастя те ж:
Не будете, друзі, ніде, не бувши корисні,
Ви не почтенны, ні люб’язні.
А ради павуки лише будуть вам
І там».

Хто з користю вітчизні трудиться,
Той з ним легко не розлучиться;
А хто корисним бути позбавлений здатності,
Чужа сторона тому завжди приємна:
Не бувши громадянин, там мене зневажений він,
І нікому його там неробство не дошкуляє.

Мораль байки Бджола і Мухи:

Мораль байки – людина, виявився марним у вітчизні, не знайде щастя і за кордоном. Мухи обурювалися тим, що їх не раді вітати в рідних краях. Бджола ж не збиралася міняти батьківщину на незвідані країни – вона приносила користь і вдома. Байкар показує ситуацію, коли людина, не реалізував здібностей і талантів на батьківщині, мріє про щастя далеких краях. Там його не будуть докоряти за лінь, вказує байкар – «не бувши громадянин», він не викличе великого презирства. Але і користі він не принесе.