Аристократ – це хто такий? Як правило, це поняття пов’язують з людиною зі знатної і багатої родини. І таке розуміння є вірним, однак лише частково, так як значення слова «аристократ» набагато ширше і воно пов’язане не тільки з сім’єю, але і з особливостями характеру людини, його вихованням, а також з відношенням до влади. Більш докладно про те, хто це – аристократ, буде розказано в статті.
Що сказано в словнику?
Дізнатися про те, що означає слово «аристократ», допоможе тлумачний словник. Там вказується на два варіанти тлумачення.
Перший оповідає про те, що це особа, що являє представником аристократії; людина, який належить до найвищого прошарку суспільства, що складається з родової знаті. Приклад: «В період революційних подій в Європі в середині 19-го століття справжні аристократи були змушені прийняти непривітний вигляд, спрямований проти домагань, висунутих нижчими класами: їм було необхідно своєю пихою осадити самовпевненість людей із середнім статком».
У другому значенні аристократ – це людина, що відрізняється від інших своїм аристократизмом. Приклад: «У Ф. М. Достоєвського в романі «Ідіот» про «товариша» Іполита Терентьєва по школі сказано, що Бахмутова вважали аристократом, так як він приїжджав на власних конях, чудово одягався, постійно був веселий, остер, хоча при цьому розуму був недалекого».
Розуміння досліджуваного об’єкта допоможе розгляд близьких за значенням слів.
1-й вид синонімів
Як видно зі сказаного, два зазначених тлумачення значно відрізняються один від одного. Перша з них говорить про приналежність людини до певного соціального прошарку, який в певні епохи знаходився на перших позиціях у суспільному житті, тоді як друге характеризує окрему людину. Виходячи з цього і синоніми до слова «аристократ» діляться на два види.
До першого значенням відносяться такі, як:
- знатний;
- високошляхетний;
- джентльмен;
- титулований;
- великосвітський;
- родовитий;
- впливовий;
- вельможа;
- дворянин;
- благородний;
- нобиль;
- гранд;
- патрицій;
- сановний;
- барин;
- пан;
- іменитий;
- боярин;
- важливий;
- еліта;
- туз;
- герцог;
- граф;
- барон;
- шишка;
- блакитна кров;
- оптимат;
- біла кістка;
- эвпатрид.
Як видно, їх кількість досить велика, але при бажанні можна підібрати і деякі інші.
Синоніми, частина 2
До другого значенням існують, наприклад, такі близькі за змістом слова:
- витончений;
- тонкий;
- витончений;
- вихований;
- витончений;
- рафінований;
- вальяжний;
- вишуканий;
- елегантний;
- піднесений;
- гідний;
- галантний;
- естет;
- сноб.
Далі доцільним буде розглянути етимологію слова «аристократ».
Походження
Як вважають вчені-етимологи, досліджуване слово походить від грецького іменника ἀριστοκρατία, яке означає «панування знаті». Воно утворено від двох грецьких слів – прикметника άριστος (кращий) та іменника κράτος (сила, могутність, влада).
Існують дві думки про те, яким чином слово потрапило в російську мову. Відповідно до першого з них, воно прийшло до нас з французької, утворений від aristocrate. Друга думка говорить про те, що воно запозичене з німецької мови, де є слово Aristokrat.
Аристократи духу
Ознайомившись з походженням слова, можна помітити, що його дослівний переклад «влада кращих» більше відповідає першому значенню, зазначеному вище. Тоді як друге значення включає в себе тільки першу частину перекладу – «кращий». І стосується воно, швидше за все, так званих аристократів духу. Який сенс цього досить часто употребляющегося вирази?
Його автором є Генріх Стеффенс, німецький письменник і філософ, який жив у 18-19-му століттях. Теодор Мундт, інший німецький літератор, писав про Стеффенсе, що він є главою аристократії духу, назва якої одного разу сам і дав настільки влучно.
Аристократами духу Р. Стеффенс називав соратників і однодумців Августа Вільгельма Шлегеля, який був одним з основоположників німецького романтизму. Останній являє собою основний рух в культурі, мистецтві та філософії, що існувала в кінці 18-го – першій половині 19-го століття.
Німецькі романтики прагнули до створення нових типів мистецтва, філософії, науки шляхом звернення до Середньовіччя. Розвиваючись таким чином, романтизм досяг пізнього періоду, який, за словами Генріха Гейне, відрізнявся своєю значущістю, напруженістю і більш складним формуванням творчого генія.
Популярність висловлювання сприяло видання в 1819 році С. Ашером памфлету «Про німецької аристократії духу». Під цим фразеологизмом маються на увазі люди, які об’єктивно належать до еліти суспільства, що обумовлено їх високими інтелектуальними і моральними достоїнствами.
Давньогрецька трактування
На закінчення розгляду питання про те, як зрозуміти слово «аристократ», варто звернутися до розуміння його філософами давнини. Спочатку тема аристократії була розглянута Платоном і Аристотелем. На їхню думку, аристократ – це людина грамотна, обдарований, який здатний нести відповідальність не тільки за свої вчинки, але й за дії інших людей. Філософи вважали, що саме такі люди повинні правити державою.
З плином часу ця трактування піддалася змінам, та визначальним чинником стали не особисті достоїнства, а походження. Справжній аристократ обов’язково повинен бути вихідцем із знаменитою, багатої та успішної сім’ї. Таким чином, сутність аристократичного принципу зводилася до того, що панівне становище в суспільстві повинні займати «кращі люди у спадок». З цього принципу випливають три висновки:
