Аналіз вірша Море Жуковського, історія створення, композиція, основна думка, емоційне забарвлення, образи, рима, віршовий розмір, жанр, ліричний герой

Розгорнутий аналіз вірша «Море» Жуковського включає вивчення художніх засобів, сюжету і композиції твору.

Дослідження вірша допомагає визначити ідею, своєрідність і способи втілення задуму автора. Аналіз, виконаний за планом, надасть допомогу учням у підготовці до ЄДІ і ОГЕ.

Елегія «Море» — історія створення

Василь Андрійович Жуковський написав «Море» в 1822 році. Це період творчої зрілості поета.

Василь Андрійович Жуковський (1783 — 1852) — російський поет, один з основоположників романтизму в російській поезії. Також відомий як перекладач поезії і прози, літературний критик, педагог. У літературному відношенні вважав себе учнем М. М. Карамзіна. Літературний наставник А. С. Пушкіна.

Мотиви романтизму стають переважаючими у ліричних творах Жуковського. Він відходить від сентименталізму.

Дослідники схиляються до думки, що джерелом натхнення поета стала Марія Протасова.

Закоханий Жуковський порівнює дівчину з безмежної водною гладдю, нерухомість якій оманлива.

Історія кохання Жуковського і Протасової тривала недовго і не мала продовження. Різниця в суспільному положенні не дозволила батькам Марії погодитися на нерівний шлюб. Історія створення вірша сповнена чистого і піднесеного романтизму.

Аналіз вірша Ст. А. Жуковского

Образ моря вперше з’явився в творчості Жуковського. В однойменному вірші він служить своєрідним підсумком романтичних пошуків поета.

Описується не просто картина водної стихії, розкривається душа людини, ліричного героя.

Короткий зміст плану для аналізу «Моря»:

  • загальна інформація про твір;
  • ідея тексту;
  • жанр твору, звукова організація вірша;
  • виявлення літературного напряму;
  • особливості побудови ліричного твору;
  • характер ліричного героя;
  • основна проблематика;
  • теми;
  • засоби художньої виразності.

Основна думка твору

Для подальшого вивчення художнього та ідейного своєрідності твору слід уважно прочитати не короткий зміст, а текст вірша повністю.

Основна думка, виражена в поетичних рядках, говорить про схожість явищ природи і душевних поривань людини. Людям необхідно вчитися у моря безпосереднього сприйняття дійсності, спогляданню і, одночасно, діяльному опору.

Людині необхідно боротися і здобувати перемогу над імлою життя, як робить вірш непокірна водна стихія. Автор говорить, що щастя досягається лише активними діями.

І нехай до моря не повернулася колишня безтурботність, але воно знову з’єдналася з небом.

Жанр і розмір

Чому вірш Жуковського «Море» названо елегією? У перекладі з грецької «елегія» означає «жалібний».

Саме така емоційна забарвлення присутній у свідомості ліричного героя «Моря».

Романтична елегія найбільш повно виражає внутрішній світ людини. В душі головного героя зливаються воєдино і лірична смуток, і філософські роздуми, і задумлива печаль. Таким чином, авторське визначення повністю збігається з літературним жанром твору.

Для елегії характерний не тільки особливий емоційний настрій, але і відповідний віршований розмір. Створюється неповторна мелодія вірша, ритм, підтримує чуттєве начало.

Твір «Море» написано четырехстопным амфибрахием. За допомогою цього віршованого розміру автор передає шум хвиль і морську тишу.

В білих неримованих рядках зберігається ритм, що сприяє глибокому сприйняттю пейзажних замальовок і поетичної печалі.

Літературний напрям

Жанр вірша визначає приналежність до літературного напрямку. Елегія втілила в собі основні якості, властиві поетів епохи романтизму.

В елегії поет-романтик може в повній мірі висловити глибокі душевні переживання, розповісти про свої страждання.

Дивіться також:  Як писати відгук про прочитаний твір, план написання відгуку про прочитану книгу, приклад як написати відгук про казку, про оповіданні, про статті, про вірші

Жуковський, чия творчість нерозривно пов’язане з романтизмом, спирається на досвід Байрона, який неодноразово звертався до елегійним мотивами.

Дата написання першої елегії Василя Андрійовича «Сільське кладовище» — 1802 рік. Цей твір написано в дусі сентименталізму.

А через 20 років Жуковський створює «Море», містить риси романтизму. У творі автор малює символічні образи неба і моря.

Композиція

Умовно сюжет вірша можна розділити на три частини, що характеризують стан водної стихії, що містять опис моря:

  • чиста блакитна гладь;
  • в негоду;
  • по закінченні бурі.

Читач спостерігає водний пейзаж очима ліричного героя. Сюжет розвивається разом із змінами, що відбуваються на морській гладіні.

Мета такого композиційного прийому – збереження динаміки, прагнення підкреслити мінливість навколишнього природи.

Характеристика героїв

Героями вірша можна назвати:

  • море – головна героїня;
  • небо, що втілює ліричного героя.

Їм дається точна характеристика. Образ моря постає антропоморфним, наділяється рисами, властивими людям. Читачеві чується подих моря, зрозумілі почуття, випробовувані до неба.

Безтурботність моря безпосередньо пов’язана з відображеними в ньому небесами. Як тільки хмари приховують небесну даль, хвилі взметаются вгору, спокій пропадає.

Ліричний герой бачить в море закохану жінку, яка страждає від розлуки з коханим, але не бездействующую. Вона бореться і оберігає коханого.

Проблеми

У творі піднімаються властиві романтизму проблеми:

  • незалежність і поневолення;
  • спокій і бурхливий рух.

Жуковський дає їм оригінальне трактування, одушевляя навколишній світ і явища природи.

Теми елегії «Море»

Автором піднімаються вічні теми, життєві і зрозумілі багатьом.

Тема любові

Близька Жуковському тема кохання набуває нового звучання. Безнадійність, що панує в реальності поета у ліричному творі втілюється в боротьбу. Море, на відміну від закоханої жінки, пручається разлучникам.

Справжні почуття непідвладні оточуючих – ось що намагається донести Жуковський.

Тема боротьби

З описаної вище теми виникає тема боротьби, опору і прийдешньої перемоги.

Кульмінація твору – спроба відібрати у моря чисте небо. Далі дія йде на спад.

Відчувши страх від втрати, море вже не може повернутися до колишньої безтурботності. І тут проявляється тема людської самотності.

Тема самотності

Ліричний герой, дивлячись на зовнішній світ, переживає почуття самотності. Він розуміє, що немає нічого вічного в світі. Навіть в любові кожен самотній.

Художні засоби

Незважаючи на невеликий розмір, ліричний твір насичений художніми засобами виразності:

  • епітети концентрують увагу на протилежності моря і хмар, імли;
  • алітерація підсилює враження від сутички моря з імлою;
  • метафори – це символічні образи;
  • прийом рефрену підтримує ритм;
  • риторичні запитання підкреслюють романтичний напрямок, пожвавлюють оповідь;
  • стежки сприяють створенню авторських образів.

Розбір тексту показує, що, завдяки художнім прийомам, автором створюється яскрава картина морської стихії і передаються найтонші відтінки людських переживань.

Висновок

В «Морі» Жуковський виступив новатором, що вказали шлях послідовникам романтизму. Значення вірші неоціненно для російського романтизму. Високу оцінку вірш отримало у визнаного генія А. С. Пушкіна.

До водних стихій звертаються Лермонтов і Тютчев. Слідом за Жуковським поети наділяють навколишню природу душею, олюднюють явища природи.