Звідки пішов вислів?
Незважаючи на всі строгості, що панували в перших університетах, у студентів, як правило, існувало до них хороше, тепле ставлення. Адже вони давали своїм випускникам дорогу в життя.
Спочатку в університетах Середньовіччя освіта носила філософський і богословський ухил. Тобто, велике значення надавалося саме духовному вихованню, коли викладачі як би «вигодовували своїх вихованців, формуючи їх особу, надаючи їй певний склад і закладаючи світогляд.
Саме з цим і пов’язана асоціація з годуючою матір’ю, яка вкладає у своє чадо необхідні знання та моральні орієнтири, необхідні йому в житті. Недарма, коли міркують про цінності, яких людина дотримується з ранніх років і які виховані в ньому його родиною, кажуть, що їх він «ввібрав з молоком матері».
Міфологічні корені
Розглядаючи питання про те, що це таке – “альма-матер”, потрібно зазначити, що походження фразеологізму вивчається дослідники пов’язують з римською міфологією. Його перша частина перекладається, як «любляча, живить». Це епітети, які відносилися до римських богинь, виражав особливу прихильність до людей. В першу чергу це були Венера, Церера і Кібела. Розповімо коротко про кожну з них.
Венера нам відома як втілення любові та краси, але, виявляється, ця її іпостась виникла вже пізніше, коли вона стала ототожнюватися з грецькою богинею Афродітою. А до цього вона була покровителькою родючості і процвітання. На честь неї влаштовувалися свята, приурочені до збору врожаю.
У міфах про Церері, богині врожаю і родючості, розповідається про викрадення її дочки Прозерпіни, народженої від Юпітера, з-за якого мати не могла виконувати своє призначення – давати людям життя і їжу. Коли після вказівки головного олімпійського бога дочка стали повертати Церери на півроку, приходила весна, розцвітала природа, а з відходом Прозерпіни наступала осінь. А ще богиня Церера дбала про сиріт та покинутих дітей, годувала голодних.
Кібела була уособленням матері-природи, однією з найбільш шанованих богинь. Її також називали матір’ю богів. У період імперії вона стала розглядатися і як покровителька всього Риму і добробуту його громадян.
Якщо враховувати, що в Середні століття в житті освічених людей антична культура мала велике значення, стають зрозумілими їх асоціації годуючої матері з римськими богинями врожаю і родючості.
