3. Національний парк Гурвансайхан

Гурвансайхан, взагалі-то, – частину Гобі. Але ми виділили його окремо, оскільки в цьому районі пустелі концентрація пам’яток «зашкалює».

По-перше, в національному парку спостерігається особливу різноманітність флори і фауни (особливо – для такого посушливих місць). І ви просто не уявляєте, як красива буває пустеля після довгоочікуваного дощу, коли все одночасно і дуже бурхливо зацвітає, знаходячи, врешті, яскраві фарби!

По-друге, саме в цьому районі знаходять найбільшу кількість первісних скам’янілостей. І по-третє, – в Гурвансайхане розташовані кілька унікальних природних місць: Співаючі піски, ущелина Елын-Ам, каньйон Хермин-Цав і печера Цагаан-Агуй.

Співаючі піски (монг. Хонгорын Елс) – це найбільш вражаючі дюни в пустелі. Ширина цього піщаного ділянки – приблизно 12 км, протяжність – близько 100 км, висота від 80 до 300 метрів. При сильному вітрі труться один об одного піщинки видають дивний звук, іноді досить голосний і навіть моторошний. На дні ущелини Елын-Ам навіть жарким літом не тане товстий лід.

Червоний каньйон Хермин-Цав знаменитий своїм химерним рельєфом, а також численними соколами-балабанами і чорними грифами. А печера Цагаан-Агуй – стінами, покритими кристалами кальциту та безліччю знайдених тут артефактів палеоліту.