Порядок установки кондиціонера

Навіть при самостійній установці обов’язково знадобитися допомога. Це пов’язано з досить великою вагою зовнішнього блоку кондиціонера і роботами які будуть проводитися з зовнішньої сторони будівлі.

Виконання робіт по установці слід проводити обережно і з обов’язковим дотриманням заходів техніки безпеки. Робити так, як показано на малюнку, небезпечно

Етап #1 — підготовка інструментів і матеріалів

При установці системи кондиціонування своїми руками в квартирі важливу роль відіграє підготовка майбутніх робіт. Необхідний набір обладнання, матеріалів та інструментів, що використовуються забезпечить безотрывную роботу по установці кондиціонера.

Так, для встановлення знадобляться наступні інструменти:

• перфоратор, основний інструмент для пробивання наскрізних отворів в стіні;
• дриль з набором свердел, необхідна для пробивання отворів під кріплення;
• вакуумний насос для запуску системи кондиціонування;
• ножівка по металу або спеціальний труборіз для мідних труб;
• напилок або наждачний папір для підрівнювання поверхні труб;
• трубогиб для забезпечення надання необхідної форми системі труб;
• калібратор труб і развальцовщик;
• штроборез (або долото з молотком);
• рівень;
• викрутки;
• набір ключів-шестигранників.

Самостійна установка кондиціонера неможлива без наявності цих інструментів.

Необхідний комплект для монтажу кондиціонера є не у кожного господаря. Тому, перед тим як прийняти рішення по самостійній установці устаткування, необхідно забезпечити себе всім набором для робіт

Також перед початком робіт необхідно підготувати витратні матеріали:

• силовий кабель для виготовлення дроту живлення і підключення модулів – слід використовувати кабель на чотири жили з перерізом 2 х 2,5 мм2;
• безшовні труби з міді – їх довжина повинна перевищувати передбачувану довжину траси на 50 см, а ось діаметр труб підбирається у відповідності з інструкцією до кондиціонера;
• синтетичний та ізоляційний утеплювачі;
• гофрований шланг з вбудованою внутрішньою пластикової спіраллю для дренажу – його довжина повинна бути більше розрахованої довжини траси на 1 метр;
• сталеві кронштейни для установки зовнішнього блоку кондиціонера – межа навантаження кронштейнів розраховується виходячи з маси блоку (слід брати кронштейни, що витримують навантаження вдвічі більше відносно ваги зовнішнього блоку);
• елементи кріплення, підібрані для кріплення кронштейна і внутрішнього блоку кондиціонера.

При установці краще застосовувати якісні матеріали, підібравши їх безпосередньо до свого обладнання. Це забезпечить надійність при експлуатації системи.

Мідь, будучи пластичним металом, відмінно підходить для пайки і розвальцьовування. Також вона більше інших побутових металів стійка до впливу корозії, на хімічному рівні не взаємодіє з фреоном, і проявляє стійкість до змін температур

Етап #2 — монтаж зовнішнього блоку

Далі розглянемо, як повинен встановлюватися зовнішній кондиціонер.

До вищевказаних загальним вимогам варто додати наступне:

• установка повинна здійснюватися на несучі елементи фасаду будівлі або балкона;
• якщо стіни виконані з газобетону, то обов’язково використання демпфуючого ущільнювача;
• гранично допустимий шум не повинен перевищувати 30 дБ;
• при установці на балконі або горищі варто врахувати можливість вібрацій при роботі обладнання;
• при установці на висоті 3 поверхи і вище – роботи обов’язково повинні виконуватися монтажниками-висотниками з застосуванням альпіністського спорядження.

При дотриманні всіх цих вимог можна приступати до монтажу зовнішнього блоку кондиціонера.

Визначившись з варіантом установки: на балконі, під вікном або поруч з вікном, необхідно зробити розмітку з використанням рівня. Після розмітки перфоратором проробляються всі необхідні отвори для кріплення кронштейнів і проведення системи трубок всередину приміщення – в які вставляються анкерні болти.

Варто відзначити, що в будинках, в яких немає теплоізоляції, діаметр отвору для систем комунікацій кондиціонера повинен становити 50 мм, а там, де використовується теплоізоляція, не менше 80 мм.

Для проведення висотних робіт по установці зовнішнього блоку кондиціонера необхідно мати спеціальну альпіністську підготовку і спорядження, пройти навчання, атестацію та стажування за виконання робіт на висоті. Таким чином, для проведення монтажу зовнішнього блоку кондиціонера на висоті вище 2-го поверху будівлі – обов’язково слід запросити фахівців

Кріплення кронштейнів здійснюється за допомогою болтів, які необхідно максимально міцно затягнути. Варто враховувати, що при встановленні вага зовнішнього блоку може бути більше 20 кг, тому при його монтажі не обійтися без допомоги напарника.

Зовнішній блок навішується на кронштейн. Попередньо на місцях дотику кронштейна і зовнішнього блоку кондиціонера необхідно укласти гуму. Саме завдяки цьому прошарку вібрація від роботи кондиціонера буде згладжуватися.

Етап #3 — установка внутрішнього блоку

Для установки внутрішнього блоку побутового кондиціонера також варто керуватися всіма переліченими вище вимогами. Враховуючи також, що зовнішній та внутрішній блок повинні бути встановлені відносно один одного на відстань не більше 6 метрів.

При проведенні робіт всередині приміщення необхідно:

• підготувати місце для роботи, знявши фіранки і видаливши побутову техніку або меблі від стіни, на яку буде проведена установка кондиціонера;
• перевірити доступність електромережі (розеток) для підключення до неї кондиціонера, якщо стандартного силового кабелю пристрою не вистачає, то доведеться наростити його;
• кріплення блоку здійснити на стіну або стелю.

У кімнаті, в якій встановлюється внутрішній блок кондиціонера, необхідно зробити розмітку з використанням рівня, після чого дрилем проробити отвори в стіні і організувати кріплення для блоку кондиціонера. Він відчутно легше, ніж зовнішній, але, тим не менш, кріплення повинні надійно його тримати.

Використання рівня при установці кондиціонера – обов’язкова умова. Так, встановлюючи внутрішній блок, дотримуються паралельність обладнання щодо землі. Якщо порушити цю вимогу, то надалі, при роботі кондиціонера, утворений конденсат не зможе своєчасно відображатися через дренажну систему і кондиціонер буде «підтікати»

В отвори вставляти пластикові дюбелі і максимально зафіксувати їх за допомогою молотка. Приклавши монтажну панель кондиціонера, зафіксувати її саморізами. Після чого підвішувати внутрішній блок.

Етап #4 — монтаж комунікацій обладнання

Комунікації кондиціонера включають в себе:

• електричні з’єднання;
• система трубопроводів;
• дренажна система.

При установці зовнішнього блоку перфоратором проробляється отвір в стіні, яке називається магістральний канал. Воно повинно бути необхідного діаметра, щоб через нього можна було пустити комунікації.

Для безперебійної роботи кондиціонера, потужність якого становить понад 1,5 кВт, рекомендується провести окрему лінію електромережі. Для цього до основного щитка необхідно підключити ще один автоматичний вимикач, від якого пустити чотирижильний кабель безпосередньо до місця установки кондиціонера. При підключенні обов’язково визначити нуль і фазу.

Варто зауважити, що роботи з електрикою вважаються небезпечними, і їх не можна виконувати, не знаючи основ електротехніки.

Рекомендуємо також ознайомитись з правилами підключення електродвигуна кондиціонера.

Рекомендується установку кондиціонера провести, починаючи з попередньої підготовки комунікацій. Проведення електромережі, з’єднувальних труб повинно передувати встановлення внутрішнього блоку. По закінченню робіт комунікації необхідно захистити спеціальним пластиковим коробом

Укладання системи трубопроводів повинна проводитися з особливою ретельністю, адже порушення герметичності тягне за собою витік небезпечного для життя фреону.

Порядок виконання робіт:

• мідна труба нарізається на необхідну довжину з запасом на вигини 1 м;
• краї сточуються наждачним папером або напильником;
• згин труб повинен проводитись з дотриманням радіусом не менше 10 см;
• для теплоізоляції труб надіти на них спеціальні пінополіуретанові шланги;
• развальцевать кінці трубок і з’єднати трубопровід;
• після з’єднання щільно затягнути фланець штуцера.

Для додання більшої герметичності системи труб, професіонали радять проводити пайку мідних трубок. Пайка здійснюється з допомогою пропанового грілки: відбувається нагрівання труби до температури 250 градусів і використовується спеціальний припій. В якості нього можуть виступати такі м’які припої: L-SnCu3 (S-Sn97Cu3) і L-SnAg5 (S-Sn97Ag5). Вони забезпечують надійне скріплення, стійкість до механічного впливу і корозії.

Здійснивши з’єднання між зовнішнім і внутрішнім блоком згідно з інструкцією, слід приступити до складання дренажної системи. Висновок використовуваної рідини може здійснюватися за межі приміщення або ж у спеціальний контейнер всередині приміщення. Рекомендується облаштувати висновок стоку за межі приміщення.

Дренажний канал виконується з армованої пластикової труби. Досить підключити його фланцем до стоку. Трубка для відводу рідини повинна укладатися під ухилом не менше 3 мм на 1 м.

Після виконання цих робіт на вихід комунікацій з внутрішнього блоку натягується гофра, а з’єднання повинно бути зафіксовано хомутом. Комунікації зовнішнього блоку закриваються шлангом. Можливі щілини в наскрізному отворі закладаються монтажною піною.

Більш детально про монтаж комунікацій ми говорили в наступній публікації.