Методика уколу в товщу м’яза
Методика внутрішньом’язової ін’єкції дещо складніше, так як існує ризик потрапити в капіляр або нерв. Укол ставлять в холку або більшу м’яз на стегні. В холку краще вводити хворобливі препарати. В стегно колють в область коліна збоку від, над колінної складкою. Щоб чіткіше позначити м’яз, можна лапку собаки зігнути в коліні.
При внутрішньом’язової ін’єкції голка вводиться під прямим кутом в розслаблену м’яз. Якщо м’яз напружена, її можна легенько помасажувати, заспокоїти собаку голосом, погладити.
Для собак до 10 кг вагою голку в м’яз вводять на 0,7-1,5 мм. Представників середніх і великих порід укол роблять на глибину 1,5-3,5 мм. Швидке введення ліків може викликати больові відчуття у собаки. Тому слід ставити укол впевнено, вводити голку повільно, відстежуючи опір і не допускаючи занадто глибокого занурення голки в тканини.
Припекти спиртом місце уколу слід в тому випадку, якщо при витяганні голки з’являється кров. Не варто насильно примушувати тварина. Необхідно його заспокоїти, підготувати до ін’єкції морально. Виконувати маніпуляції простіше вдвох, коли один утримує собаку, заспокоює її, а інший спокійно робить укол.
При правильно обраному місці уколу і дотриманні всіх правил ускладнень не буває. Але деякий час господар повинен відслідковувати стан собаки після ін’єкції, і якщо тварина поводиться незвично – кульгає, скиглить, нервує, то необхідно показати тварину ветеринару. Кожен власник собаки повинен вміти робити уколи, адже від його вміння і рішучості може залежати життя вихованця.
