1990-2000 роки

Вже під російською юрисдикцією в 1994-му в’язницю пристосували для утримання злочинців, що отримали довічний термін. Тоді і відбувся перший етап таких ув’язнених у кількості сімнадцяти осіб. Після того, як в 1996 р. був оголошений мораторій на смертну кару, їх число в «Вологодском п’ятачку» значно збільшилася.

За всі роки існування ІК у неї жодного разу не було акцій масової непокори або бунтів. Лише одного разу, в 1995 р., укладені сказилися через рішення адміністрації повністю заборонити куріння на території острова. Щоб стримати гнів злочинців, в якості компенсації був змінений порядок конвоювання поза камер. На відміну від інших колоній особливого режиму, в «Вологодском п’ятачку» в’язнів не змушують нахилятися до землі і виставляти розчепірені руки за спину.

В даний час

У нове тисячоліття в’язниця вступила з відрами замість унітазів і відсутністю раковин у камерах. У всіх об’єктах ІК зберігався дух глибокої давнини. У 2011-му в «Вологодском п’ятачку» провели глобальну реконструкцію: встановили санвузли і рукомийники з холодною водою. Але колонія донині, як і при иноке Кирила, опалюється дровами і вугіллям.

Сьогодні контингент ув’язнених на острові складають вбивці, педофіли, маніяки і навіть людожери. Серед інших тут відбувають покарання особи, чиї злочини прогриміли на всю країну. Наприклад, один з терористів, які захопили школу в «Беслан», учасник підриву «Невського експреса». Є в «Вологодском п’ятачку» і свій старожил – Казбек Калоєв, грабував і який вбивав людей на вулицях. Ще у 1990-му його засудили до страти, а потім розстріл замінили довічним строком. У 2015 р. Калоєв подав прохання про УДО – таке право дається всім «довічникам» після відбуття 25 років ув’язнення. Заяву відхилили. За всю історію «Вологодського п’ятака» умовно-достроково звідти ніхто так і не вийшов.