Види знань є одним з центральних понять у курсі суспільствознавства. При розгляді питання важливо розбиратися в різноманітті класифікацій і у рівнях.

Знання являє собою поєднання чуттєвого пізнання з раціональним. У ЄДІ питання бувають пов’язані не тільки з визначенням, але і класифікацією.

Давайте про все по порядку розберемося в цій темі.

Що таке знання

До основних значень поняття «знання» відносяться:

1. Відображення в людському мисленні результату пізнавальної діяльності.
2. Правильний, перевіреним часом досвід, який є таким і у персоналізованому, і в доказуемом відношенні.
3. Предмет організаційної діяльності людей, що існують на різних життєвих рівнях.

Першу концепцію класифікації знання сформулював Конт О.. Він вказав поетапно змінюються послідовності: релігійне, філософське і позитивне (наука). Рівні пізнання зробили сильний вплив на бачення про знання.

Класифікація знань

Розглянемо основні класифікації:

• за джерелом інформації – при спілкуванні з людьми, на паперових носіях, на електронних ресурсах в мережі інтернет та на об’єктах культури;
• за методом отримання інформації – текстовий формат, зображення у вигляді картинки, усна мова;
• за ступінь організованості – суворі, структуровані і неформальні;
• по області діяльності – біологічне, правове і так далі.

Методи отримання відомостей також поділяють знання на пов’язані з надприродним, побутові, життєві. Останні будуються на конкретних діях, пов’язаних з освоєнням і перетворенням світу.

Види людських знань

Основні види знань у сучасній класифікації:

1. Буденне або житейська – пов’язана з щоденним досвідом людини, тобто по суті це констатація фактів повсякденного життя. Саме вона багато в чому визначає поведінкові звички людей, принципи їх взаємодії з іншими й природою.
2. Міфологічне – пов’язує емоції і раціональне дослідження. Характерне для раннього етапу формування суспільства, де людина формулював реальність, спостерігаючи за явищами.
3. Релігійна – заснована на вірі у вищі сили. Важливо, що результати пізнавальної діяльності фіксуються в формі очевидних образів. Релігія дає людям ціннісні орієнтири.
4. Художнє – не прагне відобразити дійсність чітко і обґрунтовано. Художній образ допускає вигадка.
5. Філософське – засноване на баченні світу, яке пояснюється раціональними зв’язками.
6. Раціональне – будується на поняттях логіки та мислення.
7. Ірраціональне – не підкоряється логічним законам, як правило, засноване на емоціях, аномальні явища і переживання.
8. Особистісний або неявне – пов’язано з індивідуальним сприйняттям світу конкретною людиною, воно має поверхневе уявлення реальності.
9. Квазинаучное – об’єднує деякі види знань і представлено у вигляді містичних образів, магії. До квазинаучному виду відносять такі науки як алхімія, астрологія, езотерика і так далі. Вони можуть бути корисними, але складно доказуемыми.

Форми знань

Що стосується форм знань, то їх підрозділяють на наукове і різноманіття ненаукових. Особливістю наукового є те, що воно об’єктивно і систематизовано.

До основних ознак належать:

• раціональність – отримано в результаті інтелекту і розумової діяльності індивіда;
• сформульовано стисло у вигляді принципів, законів, норм;
• систематизовано повторюваних;
• виходить в результаті емпіричних досліджень;
• прагне до точності та конкретики;
• доказово і володіє науковою мовою;
• не передбачає авторську трактовку.

Ненаукове знання поділяють на такі види:

1. Донаучное – інформація, осягнута до зародження сучасних наукових уявлень.
2. Паранаучное – протилежність або зміна поточних видів знань. Приклади: астрологія, уфологія або екстрасенсорика.
3. Позанаукове – спотворення уявлень про дійсність, що пов’язано з відсутністю терпимості.
4. Антинаукове – властиво помилкове, утопічна, зокрема віра у стійке переконання.
5. Псевдонаукове – ігнорує експериментальний досвід, суперечить прийнятим засадам у бік віри, а не логіки.
6. Лженаучное – немає ні доказів, ні спростувань, використовуються пасивні уявлення і припущення.

Варто зазначити: справжнє знання – відповідність фактів і висловлювань про них. Спотворюють дійсність бачення світу не може бути абсолютною істиною.

Не тільки теоретичні, але й практичні знання потрібні людині для орієнтації в світі, а також пояснення логіки певних подій. Вони дозволяють планувати і передбачати явища. На виході обробка і використання знань породжує нові види та форми.

До ключових процесів належать: вивчення, накопичення, зберігання і обробка знань, а на додаток — їх передача іншим індивідам. Необхідні енциклопедичні відомості в сучасному світі доступно отримати за допомогою інтернету.