Види лекцій — визначення, особливості, форми та функції

Слово «лекція» походить від латинського » lection, що в перекладі означає «читання». З’явилася категорія в Стародавній Греції і в Середні століття продовжила свій розвиток. Під вузівської лекцією слід розуміти ключовий елемент дидактичного циклу процесу навчання. Основною її метою є створення орієнтовної бази засвоєння слухачами навчального матеріалу в подальшому. У нашій статті розглянемо поняття і види лекцій. Розберемо їх основні особливості, форми і функції.

Функції категорії

Перш ніж розглянути кожний з видів лекцій окремо, доцільно навести їх загальний функціонал. У навчальному процесі актуальний цілий ряд ситуацій, у відповідності з якими лекційний варіант навчання не може бути замінений жодним іншим. Почасти це відбувається через те, що всі види лекцій виконують такі функції, як:

  • Інформаційна (надає необхідну інформацію).
  • Стимулююча (пробуджує інтерес до тієї чи іншої теми).
  • Виховує.
  • Розвиваюча (оцінює явища, а також розвиває мислення, хто слухає).
  • Орієнтуюча (в літературі, проблеми).
  • Яка роз’яснює, яка передусім спрямована на формування ключових наукових понять.
  • Переконуюча (акцент робиться на комплекс доказів).

Основні види лекцій

Лекція є незамінною також у функції структуризації і систематизації всього обсягу знань з тієї чи іншої дисципліни. В даний час прийнято виділяти такі види (типи) лекцій:

  • За загальним цілям — агітаційні, навчальні, розвиваючі, виховні, а також освітні.
  • За рівнем в науковому плані — популярні та академічні.
  • За завданням дидактичного характеру існують такі види лекцій: завершальне-узагальнюючі, поточні, вступні, оглядові, настановні, лекції-візуалізації (тобто з підвищеним рівнем наочності), лекції-консультації.
  • За методом викладу інформації — лекції-дискусії або бінарні (тобто діалог двох читають, які захищають різні позиції), лекції-конференції, а також проблемні.

Доцільно розглянути представлені види і форми лекцій окремо.

Вступна лекція

Така лекція припускає перше уявлення про предмет. Вона є орієнтиром для студента в системі діяльності за певним курсом. Лектор організовує знайомство слухачів із завданнями і призначенням курсу, його місцем і роллю в системі дисциплін навчального плану, а також у підготовці фахівців.

Дається досить короткий огляд матеріалу, віх розвитку практики і науки, досягнень в цій сфері і, звичайно ж, наводяться імена відомих представників напряму, вчених. Крім цього, описано перспективні варіанти досліджень. На такій лекції розкриваються організаційні та методичні особливості діяльності в рамках курсу, аналізується навчально-методична література, яка рекомендована студентам, а також уточнюються форми і терміни звітності.

Лекція-інформація та оглядова

Серед існуючих на сьогоднішній день видів лекцій важливо відзначити оглядову. На ній відбувається систематизація знань на гранично високому рівні, що припускає велику кількість зв’язків асоціативного плану в процесі осмислення відомостей, що викладаються при розкритті міжпредметних і внутрипредметных зв’язків. При цьому деталізація і конкретизація виключаються.

Лекція-інформація насамперед орієнтована на виклад і подальше пояснення слухати наукової інформації, яка підлягає не тільки осмислення, але і запам’ятовуванню.

Проблемна

Такий вид навчальної лекції, як проблемна, передбачає введення нового знання через «проблемність» ситуації, питання або завдання. В даному випадку пізнавальний процес у студентів в діалозі і співробітництві з викладачем в достатній мірі наближається до дослідницької роботи. Суть проблеми розкривається шляхом організації пошуку її подолання або узагальнення та подальшого аналізу як традиційних, стандартних, так і сучасних, тобто нетрадиційних точок зору.

Лекція-візуалізація

Це такий вид лекції, діяльність викладача на якій зводиться до короткого або розгорнутого коментування візуальних матеріалів, що належать до переглянутих (наприклад, опорного конспекту). Ключовою складовою образно-асоціативної конструкції вважається опорний сигнал. Під ним слід розуміти одиничний образ асоціативного типу, який служить заміною якомусь смисловим значенням. Він допоможе миттєвим чином відновити в пам’яті інформацію, відому раніше.

Бінарна

Лекція «удвох» проводиться у формі діалогу, в якому беруть участь два викладачі. Вони є представниками різних наукових шкіл, або вченим і практиком, студентом і викладачем. Варто зауважити, що останні найчастіше дотримуються різних точок зору на проблемні питання. Вони здатні розгорнути дискусію прямо на очах слухачів. Лектори активізують їх і за допомогою цього наводять приклад наукової полеміки.

Цікавий формат

Серед методів і видів лекцій особливе місце займає варіант із заздалегідь запланованими помилками. Він розрахований на стимулювання слухачів до постійного контролю пропонованих дані. Мова йде про пошук помилки в змісті, методології, орфографії або методиках. В кінці матеріалу здійснюється діагностика студентів і розбираються допущені помилки.

Слайд-лекція

Це подання матеріалу в форматі цифр. У даному випадку мають місце слайдів з голосовим супроводом лектора, викладача. При перегляді, відразу ж після логічно закінченої думки (приблизно через 5-7 хвилин) автоматичним чином запускається перевірочний тест, який зазвичай складається з одного питання, що стосується прочитаної інформації. Якщо він не пройдений, то демонстрація матеріалу зупиняється. У свою чергу слухач повертається до початку перегляду. В якості завершення пропонується 5-6 відповідних темі питань. Слід підкреслити, що структура подання відомостей за умови зворотного зв’язку сприяє підвищенню ступеня засвоєння інформації та активізації уваги студентів.

Лекція-телеэссе

Основною метою тут виступає відпрацювання комунікативної компетенції. Студент, після того, як прослухав матеріал, повинен вибрати один з параграфів (приблизно на 5-7 хвилин) і записати власне усне виступ допомогою web-камери. Найвдаліші можуть застосовуватися викладачем для інших курсів. В даній ситуації доцільно організувати конкурс.

Лекція-конференція

Ця різновид лекції проводиться як заняття науково-практичного плану. Причому проблема і система доповідей обговорюються заздалегідь. Кожен виступ триває близько 5-10 хвилин. Воно являє собою закінчений в логічному плані текст, який підготували в рамках програми, запропонованої викладачем, заздалегідь. Сукупність зачитаних текстів дозволяє всебічним чином висвітлити проблему. Як правило, в кінці лектор оголошує результати самостійної діяльності, виступів студентів. Він доповнює або уточнює запропоновані відомості, формулює ключові висновки.

Лекція-консультація

Перший варіант такого підходу реалізується у відповідності з типом «питання — відповідь». Викладач під час лекційного періоду відповідає на питання слухачів по всьому курсу або розділу. Другий підхід передбачає таку схему: «питання — відповіді — дискусія». Це троякое поєднання: виклад нових навчальних відомостей читають, постановка питань і, нарешті, організація дискусії, пов’язаної з пошуком відповідей на актуальні питання.

Прес-конференція

На закінчення розглянемо такий формат лекції, як прес-конференція. Оголосивши тему, викладач пропонує студентам поставити йому запитання письмово. Протягом декількох хвилин слухачі формують списки та передають їх викладачеві, який протягом деякого часу сортує питання у відповідності з їх вмістом і починає лекцію. Матеріал викладається не в якості відповідей на питання, а як логічний, зв’язний текст. Однак саме в процесі читання лекції формулюються відповіді, які цікавлять студентів. Наприкінці викладач здійснює аналіз матеріалу як відображення знань та інтересів учнів. Необхідно зауважити, що даний формат досить широко застосовується на території Росії як у вищих навчальних закладах, так і в коледжах.

Кожний з перерахованих варіантів подання матеріалу має свої плюси і мінуси. Саме тому будь-викладач знаходить найбільш зручний підхід для себе і слухачів. Він вибирає те, що буде цікаво студентам, адже так важливо, щоб лекція була корисною.