Творча біографія Василя Бикова

Після закінчення війни Василь Биков був вже зовсім іншою людиною. У 1947 р. він проживав у білоруському місті Гродно.

Саме там він почав писати свої оповідання. Незабаром йому вдалося влаштуватися редактором в місцеву газету.

Першим серйозним твором у творчій біографії Бикова став «Журавлиний крик», опублікований у 1959 р.

Через кілька років їм були написані повісті «Зрада» і «Третя ракета». В них він барвисто описував жахи війни та її наслідки.

У 1965 р. з-під його пера виходить нова повість «Мертвим не боляче». У ній розповідалося про Кіровоградської операції, яка відбулася у 1944 р.

Оскільки Василь Володимирович був її учасником, йому вдалося у всіх подробицях передати події того часу.

Цікавий факт, що саме під час цієї операції Биков був серйозно поранений в живіт і мало не загинув на полі битви.

В 1974 р. його удостоєно Державної премії СРСР за повісті «Обеліск» і «Дожити до світанку». Через кілька років Василя Бикова нагородили Ленінською премією за оповідання «Знак біди», який вважається одним з кращих творів в його біографії.

За мотивами повістей Бикова було знято близько 20 фільмів, серед яких найбільшу популярність отримали такі картини, як «Сходження», «Обеліск», «Піти і не повернутися» і «В тумані».

За рік до смерті він написав книгу «Довга дорога додому», в якій описувався голод і життя людей у воєнні роки.