Василь Биков – радянський і білоруський письменник, громадський діяч, учасник Великої Вітчизняної війни. Член Спілки письменників СРСР.

За роки своєї біографії він був удостоєний безлічі престижних нагород. Головним лейтмотивом його творчості була військова тематика.

Оскільки Бикову неодноразово доводилося перебувати в епіцентрі бойових дій, йому вдавалося майстерно описувати жахливі реалії війни.

Отже, перед вами коротка біографія Василя Бикова.

Біографія Бикова

Василь Володимирович Биков народився 19 червня 1924 р. в білоруському селі Бички. Він зростав у простій селянській родині, тому з раннього дитинства міг бачити важке життя селян.

Його батько, Володимир Федорович, служив у царській армії. Під час Першої світової війни (1914-1918) він потрапив у полон до німців, однак пізніше був звільнений з нього.

Повернувшись додому, батько розповідав синові різні цікаві історії, які траплялися в його біографії.

Мати Бикова, Ганна Григорівна, також походила з селянської родини. Вона була доброю і скромною дівчиною. Крім Василя, в родині Бикових народилося ще дві дівчинки і один хлопчик.

Дитинство і юність

За спогадами письменника, в дитинстві він часто недоїдав і ходив в одній і тій же одязі. Йому доводилося подовгу працювати в полі, щоб заробити хоч якісь кошти.

Коли у нього з’являвся вільний час, Василь відразу ж брав у руки книгу і починав читати. Це були одні з найпрекрасніших моментів у його біографії.

Крім цього хлопчик непогано малював. Після прочитання якого-небудь твору, Биків часто малював тих героїв чи події, про яких дізнавався з книг.

Змінивши кілька шкіл, він зміг вступити в Витебское художнє училище на відділення скульптури. Проте незабаром йому довелося кинути навчання, через скасування виплати стипендії.

Після цього Василь Биков влаштувався на роботу. Варто зауважити, що він все ж зміг скласти іспити за 10 клас екстерном у 1941 р.

У тому ж році почалася Велика Вітчизняна війна, яка застане майбутнього письменника на Україні. Для радянського народу наступ нацистських військ стало повною несподіванкою.

У період біографії 1941-1942 рр. Биків проживав у невеликому місті Аткарську, що в Саратовській області. Закінчивши там піхотне училище, він був призваний до лав Червоної Армії, де зміг проявити себе в ролі хороброго і відважного солдата.

Василь Биков неодноразово брав участь у важких боях і завжди був готовий віддати життя за Батьківщину.

Отримавши поранення в 1944 р. він був госпіталізований. Після одужання Биків знову вирушив на фронт. Він брав участь в різних військових операціях і зміг дослужитися до командира взводу полкової та армійської артилерії.

Творча біографія Василя Бикова

Після закінчення війни Василь Биков був вже зовсім іншою людиною. У 1947 р. він проживав у білоруському місті Гродно.

Саме там він почав писати свої оповідання. Незабаром йому вдалося влаштуватися редактором в місцеву газету.

Першим серйозним твором у творчій біографії Бикова став «Журавлиний крик», опублікований у 1959 р.

Через кілька років їм були написані повісті «Зрада» і «Третя ракета». В них він барвисто описував жахи війни та її наслідки.

У 1965 р. з-під його пера виходить нова повість «Мертвим не боляче». У ній розповідалося про Кіровоградської операції, яка відбулася у 1944 р.

Оскільки Василь Володимирович був її учасником, йому вдалося у всіх подробицях передати події того часу.

Цікавий факт, що саме під час цієї операції Биков був серйозно поранений в живіт і мало не загинув на полі битви.

В 1974 р. його удостоєно Державної премії СРСР за повісті «Обеліск» і «Дожити до світанку». Через кілька років Василя Бикова нагородили Ленінською премією за оповідання «Знак біди», який вважається одним з кращих творів в його біографії.

За мотивами повістей Бикова було знято близько 20 фільмів, серед яких найбільшу популярність отримали такі картини, як «Сходження», «Обеліск», «Піти і не повернутися» і «В тумані».

За рік до смерті він написав книгу «Довга дорога додому», в якій описувався голод і життя людей у воєнні роки.

Особисте життя

Першою дружиною в біографії Бикова була Надія Кулагіна, працювала вчителем російської мови і літератури.

У цьому шлюбі у них народилося двоє хлопчиків. Їх союз тривав близько 30 років, після чого вони вирішили розлучитися.

Другою дружиною Василя Володимировича стала Ірина Суворова.

Смерть

В останні роки життя Биків встиг пожити у Фінляндії, Німеччині та Чехії. Цікаво, що за місяць до своєї смерті він повернувся в рідну Білорусь.

Василь Володимирович Биков помер 22 червня 2003 року у віці 79 років. Причиною його смерті стала злоякісна пухлина шлунка. Письменник був похований на Східному кладовищі в Мінську.