Етимологія та синоніми
Походить від латинського іменника bacchanalia, що позначає святкування, присвячені богу Вакху, що відбуваються від імені цього бога, яке латиною пишеться як Bacchus. А походить воно від Вакха, який на давньогрецькому позначається, як Βάκχος і читається як Бахус. Далі походження слова лінгвістами не проглядається. У російську мову воно прийшло шляхом запозичення, будучи освіченою від французького bacchanale.
Розглянемо синоніми до вакханалії. Серед них знаходяться, такі як:
- розгул;
- безлад;
- оргія;
- пиятика;
- буйство;
- бенкет;
- свято;
- шабаш;
- кагал;
- бенкет;
- чехарда;
- свистопляска;
- розгардіяш;
- хаос;
- розгром;
- гармидер;
- розвал;
- анархія;
- погром.
Далі варто детальніше сказати про те, що це – вакханалія в прямому сенсі.
У Стародавньому Римі
Там словом «вакханалія» називали містичні свята, віддавали данину шани богу Вакху. Вони прийшли з Греції, де називалися дионисиями – в честь бога Діоніса. Спочатку вони поширилися на півдні Італії та Етрурії, а до початку II ст. до н. е. – по всій території Італії та в Римі.
Спочатку ці свята проводили під покровом ночі, в умовах таємничості. Відвідували їх самі жінки, що збиралися 16 і 17 березня біля Авентинского пагорба, в гаю Симилии. Пізніше до церемоній приєдналися й чоловіки, а свята стали більш частими, їх стали організовувати п’ять разів на місяць. Їх супроводжував дикий розгул, а іноді і елементи насильства.
Римські сенатори виступали проти вакханалій. Це відбилося в їх постанові, прийнятій у 186 р. до н. е. Воно збереглося у формі напису на табличці, зробленої з бронзи, і було знайдено в 1640 р. в Калабрії. Зараз зберігається у Відні. Учасників святкувань розшукували по всій Італії, їх катували, відправляли на ув’язнення і заслання. Незважаючи на це, подібні дійства ще довгий час не були викорінені. Пізніше слово «вакханалії» стало вживатися для позначення не в міру галасливих торжеств.