Православна церква і татаро-монгольське іго

Під час своїх набігів татаро-монголи паплюжили та нищили православні церкви. Вони вбивали священнослужителів або забирали їх у рабство.

Цікавий факт, що ординське військо вважало, ніби воно є карою Божою для російського народу. Варто зазначити, що жителі Русі вірили, що монголо-татарське іго є покаранням за гріхи. У зв’язку з цим вони ще більше зверталися до церкви, шукаючи підтримки у священиків.

У період царювання Менгу-Тимура ситуація змінилася. Православна церква отримала юридичну концепцію ярлика (хартію імунітету). Незважаючи на те, що храми знаходилися під владою монголів, цей ярлик гарантував їм недоторканність.

Він звільняв церква від оподаткування, а також дозволяв священикам залишатися вільними і не перебувати на службі.

Таким чином, церква виявилася практично незалежною від князів і змогла зберегти в своєму складі великі території. Завдяки ярлику ніхто з монгольських або російських воїнів не мав права чинити фізичного або духовного тиску на церкву та її представників.

Ченці отримали можливість поширювати християнство, звертаючи до нього язичників. В одному місці за іншим будувалися храми, завдяки чому становище православної церкви ще більше зміцнювалося.

Після руйнування Києва у 1299 р., церковний центр було перенесено у Володимир, а у 1322 р. переїхав до Москви.