З точки зору суспільствознавства
Думка і свідомість, духовність не піддаються науковим методам дослідження — спостереження, експерименту та аналізу, оскільки є нематеріальними проявами діяльності нервової системи людини, мозку.
Що становить духовний світ людини, суспільствознавство пояснює наступним чином.
Свідомості здорового психічно людини властиві такі ознаки, як саморегуляція і планування, творча постановка раціональних цілей, цільність світогляду. Але так само виражається і духовність, характеристика якою доповнюється наступними ознаками:
- наявність у людини сенсу існування, ідеалів, прагнення до всебічного саморозвитку;
- усвідомлена систематизація знань, потреб, інтересів;
- активне бажання плідно працювати на благо суспільства.
Зрілий член товариства готовий працювати над власним внутрішнім світом, осягати на будь-якому життєвому етапі суть того, що складає духовний світ людини, ділитися його багатствами з оточуючими.