Сценки про школу для старшокласників
Учням старших класів уже можна довірити самостійну підготовку досить серйозних заходів, таких як, наприклад, день вчителя. Старшокласники віртуозно виконують сценки на будь-яку тематику і люблять використовувати нестандартні формати.
На день вчителя випускники часто влаштовують сюрпризи улюбленим педагогам, взявши за основу популярні телепрограми, наприклад, «Хвилина слави» або своєрідні битви вчителів. Дорослі теж люблять попустувати.
І вже, звичайно, у них багато талантів, якими вони не проти похвалитися. Тому такі форми дозвілля користуються популярністю. Невеликі скетчі і пародії так само не залишать нікого байдужим. Наведемо невеликий приклад.
Сценка « Розмова в учительській»
За столом в учительській сидять викладачі, заходить директор.
Директор: Доброго дня, колеги!
Всі: Привіт, Людмила Митрофанівна!
Директор: Ну, а тепер все як у Гоголя…
Вчитель російської мови: В «Мертвих душах»?
Трудовик (прокидаючись): А що ми? Фізкультура і праці — складні дисципліни. Так, трохи випили… після роботи, маємо право!
Директор: Стоп! Це я вже десь чув, не про це зараз мова. До нас їде ревізор, вірніше, інспектор з департаменту. Планують виділити на школу грант на розвиток, вирішили подивитися на те, як ми тут живемо. І що вони побачать? Суцільний безлад?
Завуч: А, може, це й на краще: побачить, злякається – більше грошей виділить.
Вчитель російської: Тоді почнемо обхід з їдальнею, заодно проведемо урок історії. На кухні ще наскальні малюнки неандертальців збереглися.
Трудовик: А що відразу фізрук з трудовиком? Ну, випили трохи, висікли деяку цінну інформацію на стінці в їдальні. Це щоб не стерлося з пам’яті. Був би в школі Wi-Fi, я б зайшов і ВКонтакте все зберіг.
Директор: Взагалі-то звітності Wi-Fi у нас в школі вже близько року числиться, щоб всі були в курсі. До приїзду інспекторів вишикувати всіх у дворі на лінійку, щоб оцінили нашу організованість.
Вчитель природознавства: У дворі не вийде, прогноз погоди обіцяв дощ.
Завуч: Так там ще іномарки випускників стоять, і стоянка проплачена на місяць вперед.
Директор: Ну, тоді покажемо інспектору бібліотеку, так сказати, наш книжковий архів.
Вчитель російської: Так, Людмила Митрофанівна, «архів» — дуже точне визначення. Побачивши наші стародавні фоліанти, будь-який перевіряючий засумнівається – нашої ери видання або до неї.
Директор: Діти для інспектора повинні підготувати пісню. Ніна Іванівна, що ви там зараз співаєте на музичних заняттях?
Валентина Іванівна: Знову стою одна, знову курю, мама.
Директор: – Ні, ця не піде, знайдіть іншу пісню.
Вчитель музики: Ну, ось ще: «Вип’ємо за любов, як блищать зараз твої очі».
Директор: Коротше, з вами все ясно – скасовую розпорядження.
Валентина Іванівна: Даремно – хлопчик з 11 «Б» так добре Басту читає… і Гуфа.
Директор: Краще б він Толстого і Пушкіна читав, ревізора це напевно зацікавило. До речі, де наша Ольга Степанівна?
Ольга Степанівна (викладач інформатики): Тут я, Людмила Митрофанівна.
Директор: Добре, як куратор ЄДІ, Ви хоча б при перевірці дітей не инструктируйте з приводу того, як краще їх здавати… ці ваші відомі порівняння: «Нічого смертельного: ЄДІ – це не тест на вагітність».
Ольга Степанівна: Шкода, в «Однокласниках» цього інспектору я так і написала, йому, здається, сподобалося.
Директор: Так, колеги, розумію, що гранту нам не бачити, як тверезих фізрука з трудовиком.
Трудовик: А що ми? Ну, випили трохи після роботи – маємо повне право!
Учень постукав у двері учительської.
Учень: Добрий день, а Світлану Віталіївну можна?
Директор: Дьомін, постривай, не бачиш хіба, ми тут важливу проблему вирішуємо. Треба придумати, як отримати для школи грант.
Учень: Та що тут думати? Двадцять відсотків відкату – і все.
Учень пішов.
Директор: Вражаюче, але вустами немовляти глаголить істина!
Це приблизні варіанти постановок на шкільних святах, і не тільки. Далі все залежить від вашої фантазії і творчого підходу, трохи старань і фантазії і ви придумаєте свої смішні історії зі шкільного життя.
Освіта, звичайно, річ серйозна, але без частки гумору в нашому житті не обійтися. Вдалих постановок!
