Єдність протилежностей

Як сказано вище, спочатку «споконвіку» означало «згідно із звичаєм». Але як з’ясували лінгвісти, одночасно простежується й інша, «глибинне» тлумачення. Воно пов’язане з тим, що іменник «покон» утворене від дієслова «поконать», що означає «закінчити».

У цих лексем загальний праслов’янський корінь «конъ», який присутній і в слові «кінець». Але дивним є те, що позначає він ще і «початок». Тобто з трьох значень, властивих даній частині слова, дві мають прямо протилежний зміст, але при цьому не виключають один одного. Адже обидва поняття, «кінець» і «початок», асоційовані з такими, як «кордон», «рубіж», «межа». Тобто тут присутній певний філософський сенс, згідно з яким початок чого-небудь – це одночасно і кінець чого-небудь іншого, як, втім, і навпаки.

Ось такі маленькі, але цікаві відкриття можуть таїти в собі усталені вирази, подібні фразеологізму «споконвіку».