Z The Game (1996)

Ще одна стратегія в реальному часі – запорошене ретро, дике, але симпатичне.
Z майже позбавлена сюжету, незважаючи на наявність досить довгої однокористувальницької кампанії, замість цього розробники зробили упор на інтерактивності світу гри.

Як і в Supreme Commander за все тут платять часом – але на цей раз в чистому вигляді, без посередників у вигляді інших ресурсів. Гравець може захопити частину поділеного на зони поля бою – і прискорити своє виробництво. Або ж втратити таку частину з протилежним результатом.

Підопічні гравця при цьому не сидять на місці — чарівні роботи (явно натхненні всесвіту 2000 AD) будують залізні гримаси, відпускають їдкі коментарі, п’ють, курять, ловлять рибу – словом ведуть себе, як і належить «Little Computer People». При цьому у різних типів різний рівень інтелекту – одні намагаються максимально ефективно вести себе на полі бою, інші ж просто пруть напролом, не встигаючи вийти з-під вогню ворога.

Словом – дивовижний бронтозавр з часів, коли маленькі ігри вміли наділяти великим потенціалом.