Шукшин Зрізав короткий зміст, головні герої твору, аналіз і характеристика сюжету оповідання для читацького щоденника, як веде себе Гліб Капустін

У підготовці до уроку за оповіданням Шукшина «Зрізав» допоможе короткий зміст, який можна використовувати для читацького щоденника учня 6 класу.

У статті за планом викладені історія створення твору, дано характеристики героїв, переказ тексту в скороченні, визначена основна ідея.

Про твір Василя Шукшина «Зрізав»

Розповідь був вперше надрукований в журналі «Новий світ» у 1970 р. Письменник, народжений у алтайської селі Зростки, використовував свої враження від зустрічей і спілкування з земляками.

Василь Макарович Шукшин (1929 — 1974) — радянський кінорежисер, актор, сценарист і письменник.

Багато односельці стали прототипами його героїв. В основі сюжету оповідання «Зрізав» — конфлікт між відпочиваючим в селі вченим-філологом і сільським жителем.

Головні герої і їх характеристика

Білявий, толстогубый, з настирливими очима сорокарічний Гліб Капустін знаменитий у своєму селі завдяки своїй однієї особливості – умінням клацнути по носі якогось вискочку.

Він людина начитана, але дошкульний, міг віртуозно «зрізати» будь-якого міського розумника, хоча працював простим пильщиком на лесопильне. Ось що значить «зрізав» розповіді Шукшина.

Автор порівнює Гліба з шулікою, що злітають увись перед кидком на видобуток. Його жертвами були полковник, кандидати наук та багато інших.

Гліб дає можливість потішитися мужикам над вченими зазнайками, показати, що в селі теж щі не лаптем сьорбають. Своїми абсурдними питаннями він може вивести з себе освічену людину.

Для сільської аудиторії Гліб – справжній «ерудит», але для людей іншого кола він – базікало. Гліб не дурний, володіє природною кмітливістю, але знання поверхові, у нього непогано підвішений язик, але смішні його примітивні спроби неука міркувати про наукові явища.

Костянтин Іванович Журавльов — кандидат філологічних наук, викладач вузу, приїхав погостювати в рідне село. Таких колишніх сільських, які вивчилися і чогось досягли, недолюблювали за їх міські замашки: приїжджають на таксі, з п’ятьма валізами і некорисними для сільського укладу подарунками.

Журавльов веде себе як привітний і гостинний господар, не чекаючи каверзи від тих, з ким виріс, а сільські терпляче чекали, коли Гліб Капустін «зріже» людини з науковим ступенем. Гліб задає дурні питання, на які розгублений кандидат не в змозі відповісти.

Журавльов – інтелігентна, вихована людина, він не здатний протистояти неосвіченому натиску селюка.

Другорядні персонажі

Валентина Журавльова – дружина Костянтина Івановича. Вона теж філолог і кандидат наук. Розумна, скромна, в суперечку чоловіків не втручається, але підтримує чоловіка.

Сільські мужики здебільшого прості і доброзичливі люди. Хоча їм і подобаються вистави, які влаштовує Гліб, ставлячи на місце міських, вони відчувають почуття жалості до потерпілим, як, наприклад, до кандидату наук Журавльову.

При загальному невігластві, для них Капустін – свій місцевий «освічена» людина.

Шукшин В. М. «Зрізав» — короткий зміст

В село до Агафії Журавльової приїхав з дружиною і донькою середній син, вчений і багатий. Під’їхали на таксі, вивантажували валізи всією родиною.

До вечора в селі всім було відомо, що він та дружина – кандидати наук, донька навчається в школі, привезли старій Агафії подарунки.

У будинку Гліба Капустіна стали збиратися ввечері мужики. Село було невелике, але багато вийшло звідси знатних людей: один став полковником, двоє — льотчиками, були кореспондент і лікар, а тепер з’явився ще й кандидат.

І коли хто-небудь з таких земляків приїжджав погостювати, до нього приходили поговорити і подивитися, як Гліб зріже гостя. Йому це не раз вдавалося.

Одного разу зрізав полковника на те, що той забув прізвище графа, велевшего підпалити Москву в 1812 році. Сперечалися, посилали питати до вчительки. Гліб закликав полковника до спокою, насміхаючись, що вони не в Філях, мстиво примружуючись. Тепер настала черга кандидата Журавльова.

Мужики дочекалися Гліба після роботи, завели розмову про гостей Гафії і повели провідати кандидатів. Костянтин Іванович зрадів гостям, запропонував частування. Згадували роки дитинства, а Гліб придивлявся і прислухався. Потім наїхав на кандидата з питаннями.

Поцікавився, в якій області Журавльов працює. Почувши, що на філфаці, Гліб, переплутавши філософію з філологією, затіває спір про первинність духу і матерії. Кандидат, спочатку посміхаючись, відповідає. Але подальші безглузді питання і судження ставлять його в безвихідь.

Гліб несе повну ахінею про поняття невагомості і стратегічну філософію, про проблеми шаманізму у народів Півночі, про Місяць, створеної руками розуму, про розумних істот, що живуть в місячнім просторі, і що необхідно для спілкування з ними.

Костянтин Іванович багатозначно переглянувся з дружиною, але Гліб, вловивши насмішку, завдав удар по кандидату, помітивши, що перш ніж сміятися, непогано б почитати газети, а то приїхали дивувати таксі і валізами, а потрібно бути простіше і скромніше.

Здивований Журавльов запросто каже, що Гліб котить на нього бочку і немов з ланцюга зірвався, і тут же все дізнався про своє кандидатському безкультур’я, недалекість і нескромності. Адже в селі газети і книги теж почитують, і телевізор дивляться, але не приходять в захват від КВК та інших розважальних програм, як міські. При цьому багато говорять і пишуть про народ, від якого так далекі.

Расходившиеся з гостей мужики захоплювалися майстерністю Гліба, який не переставав їх дивувати. Але не любили його за жорстокість, а Костянтина Івановича щиро жаліли і співчували йому.

Аналіз оповідання

Зрізав Гліб Капустін кандидата? У просторічне слівце «зрізати» вкладається особливий сенс: принизити рівень почуття власної значущості та переваги над простими людьми, вкоротити амбіції выучившихся і зробили кар’єру.

Гліб відчуває себе переможцем, думаючи, що йому вдалося зрізати чергового розумника. Але навряд чи Костянтин Іванович сприймав всерйоз доводи сільського дурника.

Позбавлені здорового глузду висловлювання Гліба та його нападки на людину, що добився успіху і визнання в життя, смішні. Але при всій анекдотичність і абсурдності конфлікту, в обвинувальній промові Гліба жорстко, але справедливо говориться про народ.

Простому трудівникові, яка працює на землі, чужа міська, так звана масова культура. При всіх тяготи непросте життя йому не зрозуміла суть того, що він може читати в газетних статтях чи бачити по телевізору. Про життя народу дуже люблять розмірковувати, не розуміючи її нагальних потреб.

Висновок

Порушена Василем Макаровичем Шукшиним проблема соціальної роз’єднаності інтелігенції і народу залишається актуальною і в наш час.

Він сам, будучи сільським уродженцем і ставши відомим письменником, режисером і актором, дуже тонко розумів і відчував суперечності в сприйнятті життєвих цінностей такими різними людьми однієї країни з загальною історією і культурою.