Етимологія

Іменник «єдність» походить від прикметника «єдиний». Останнім утворена від праслов’янської прикметника edin. Від нього походять такі поняття:

• старослов’янське ѥдинъ;
• російське «один», «єдиний»;
• українське «один»;
• білоруське «адзін»;
• болгарське «єдиний»;
• сербохорватської «едан»;
• словенське édǝn;
• чеська, польська та словацька jeden;
• верхнелужское jedyn;
• нижнелужское jaden.

На думку лінгвістів, праслов’янське edin складається з двох частин: ed та in. Перша з них, ймовірно, походить від латинського займенника ессе, значення якого «се», «геть», а також займенники ecquis, що позначає «хто-небудь». Ще можливе походження від умбрского eřek, erse, що означають «хто-небудь». Основа зазначених займенників — індоєвропейська, тобто займенник «е».

Друга частина, in, означає «інший» і пов’язана з:

• древнелатинским oinos, ūnus;
• грецьким οἴνη, що означає «одне очко»;
• ірландським óin, oen, що означає «один»;
• готським ains — «один».

Звідси ж відбуваються і такі слова, як:

• російське «одинець», що позначає старого кабана, який живе окремо від стада;
• українське «одинець» в тому ж значенні;
• польське odyniec, що на російську мову перекладається як «кабан», «вепр».