В основі бухгалтерського обліку сучасних підприємств лежать два базових поняття: актив і пасив. Активом є ліва сторона балансу, в якій вказані дані про майно фірми (основний і оборотний капітали). Відповімо на питання: «Що таке пасиви?». Пасивом є права сторона балансу, в якій відображені дані про джерела формування майна фірми.

Актив і пасив – це різні сторони господарської діяльності фірми, однак вони тісно взаємопов’язані один з одним. Зростання активів обов’язково тягне за собою і зростання пасивів на цю ж суму.

Поняття і сутність

При відповіді на питання: «Що таке пасиви?» зазначимо, що вони відображають ту частину майна фірми, яка є джерелом фінансування активів, а саме:

• рівень коштів, які вкладені у функціонування компанії;
• ступінь участі у формуванні майна.

Можна охарактеризувати стан пасивів як співвідношення реалізації власного капіталу до сумарною величиною джерел підприємства. Не менш важливим є значення динаміки частки реалізації власного капіталу і позикових коштів у загальній сумі пасивів. Зміна даних часток дозволяє зрозуміти, за рахунок яких джерел переважно відбулося збільшення активів фірми.

Основні статті

До складу правій частині балансу включені наступні статті, що відповідають на питання: «Що таке пасиви?»:

• прибуток (рахунків 84 і 99) у балансі рядок 1370;
• статутний капітал (рахунок 80) у балансі рядок 1310;
• резервний капітал (рахунок 82) у балансі рядок 1360;
• додатковий капітал (рахунок 83) у балансі рядок 1350;
• кредити і позики довгострокового періоду (рахунок 67) у балансі рядок 1400;
• кредити і позики короткострокового періоду (рахунок 66) у балансі рядок 1500;
• кредиторка (рахунки 60,76,70,68, 69) у балансі рядок 1520.

Показники по кожній статті відображені в вартісних одиницях.

Структура

По своїй структурі пасиви є неоднорідними елементами. Частина з них належить власникам, а частина – кредиторам.

Структурно пасивну частину балансу можна представити у вигляді трьох розділів. Дана класифікація відображена в таблиці нижче.

Структура пасиву	Склад елементів
Капітал і резерви	Статутний, резервний, додатковий капітал, фонди і нерозподілений прибуток
Довгострокові зобов’язання	Кредити і позики, інші борги терміном більш року
Короткострокові зобов’язання	Кредиту та позики терміном менше року, кредиторка

Відповідно до структури пасиву всі джерела компанії можна розділити на власні і залучені.

Власні джерела в пасиві – це ті, що сформувалися з власних коштів компанії і не мають відношення до боргів фірми перед кредиторами. Позикові ж джерела залучаються компанією з боку різних структур, як від кредитної установи (у вигляді кредитів банків), так і сторонніх організацій (у вигляді облігацій, позик).

Відмінності між джерелами

При цьому власні джерела відрізняються від позикових поруч ознак:

• власні надають можливість власнику брати участь в управлінні діяльністю фірми. Позикові такої властивості не мають;
• зростання частки власного капіталу в пасивах знижує фінансові ризики компанії, а зростання частки позикового капіталу збільшує ці ризики;
• власний капітал не потребує повернення, в той час як позиковий – потребує з урахуванням відсотків і в обумовлені терміни;
• власні джерела спрямовані на фінансування довгострокових активів, а позикові, як правило, короткострокових.

Переваги і недоліки різних статей пасиву в бухгалтерії відображено в таблиці нижче.

	Власний	Позиковий
Переваги	легко залучити; легко реінвестувати; знижується ризик банкрутства; зростання фінансової стійкості	багато можливостей залучення; зростання фінансових можливостей фірми; низька ціна; не оподатковуються
Недоліки	обсяг обмежений; висока вартість	високі ризики; активи за рахунок позикових джерел приносять менший прибуток за рахунок їх платності; залежать від кон’юнктури ринку; необхідність застави.

В економічній науці стверджується, що оптимальним співвідношенням між власним і позиковим капіталом є 60 % на користь власного. При перевищенні цього значення вважається, що компанія втрачає можливість застосування додаткових позикових джерел для розвитку бізнесу та отримання додаткового прибутку, особливо в умовах дефіциту власних коштів. У той же час завищене користування позиковими засобами залучає компанію в тягар фінансової залежності від кредиторів і до банкрутства.

Співвідношення власного і позикового капіталу

Для дослідження використовують коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу, який є найбільш значущим у розрахунках. Він визначається наступним чином:

Кс = Кс / Кз = стор. 1300 / (стор 1500 + стор. 1400),

де:

• Кз – позиковий капітал, т. р.
• Кс – власний капітал, т. р.

Показник відображає наявність власних коштів у порівнянні з позиковими статтями пасиву. Інакше його можна назвати фінансовим важелем (левериджем). Цей коефіцієнт дуже важливий у фінансових розрахунках та оцінки фінансової діяльності фірми. Він характеризує ступінь ризику компанії, її стійкості і прибутковості.

Фінансовий важіль з’являється тоді, коли підприємство починає залучати позикові кошти при відсутності власних для ведення діяльності та розширення бізнесу. Розрахунок цього показника дозволяє фірмі визначити точку, яку не слід переходити при використанні коштів кредиторів, щоб не потрапити у фінансову залежність до них і не прийти до банкрутства. Позикові кошти не завжди носять негативний характер, навпаки, у належному розмірі вони приносять прибуток, так як дозволяють профінансувати нарощування обсягів компанією і розширення її діяльності, отримання додаткового прибутку на базі змін. Від розміру позикових коштів залежить фінансова стійкість фірми, так як при істотному її перевищенні компанія потрапляє в кабалу залежності від кредиторів, а це – шлях до банкрутства.

Варіанти використання коефіцієнта співвідношення власного і позикового капіталу:

• позитивний коефіцієнт, при якому дохід від позикових коштів вище плати за них;
• нейтральний коефіцієнт, при якому дохід від позикових коштів дорівнює платі за них;
• негативний коефіцієнт, при якому плата за утримання позик вище доходу від них.

Останній варіант є негативним для підприємства і вимагає оптимізації структури капіталу.

Частка власного капіталу

Коефіцієнт концентрації власного капіталу в пасивах бухгалтерського балансу розраховується за формулою:

Ккск = Кс / К × 100 %,

де:

• Кс – власний капітал, т. р.;
• К – загальний капітал фірми, т. р.

В рамках даного показника визначена частка власного капіталу в загальній структурі. Норматив даного коефіцієнта дорівнює 60 %, що означає: частка власного капіталу має бути не менше 60 %.

Співвідношення активної і пасивної частин балансу

Кожна група правою пасивної частини балансу тісно пов’язана з певними статтями активу. Зв’язок «активи – пасиви» чітка. Наприклад, кредити короткострокового періоду йдуть на приріст обігових коштів фірми. Частина довгострокових кредитів використовується для поповнення оборотних і позаоборотних активів. Можна сказати, що частина оборотних активів погашає короткострокові борги, а частина – довгострокові. Частина пов’язана з поповненням власних коштів фірми.

Головною формулою залежності між активами та пасивами фірми можна назвати:

Активи = Власний капітал + Зобов’язання.

Таке рівняння є аксіомою бухгалтерського обліку.

Подвійність можна помітити економічної природи всіх об’єктів обліку. Даний принцип є базовим в системі бухобліку.

Класифікація

Можливі різні варіанти класифікації пасивної частини балансу. Розглянемо найбільш відомі з них:

• за формою власності: державний та приватний капітал;
• за принципом створення: акціонерний, пайовий, індивідуальний;
• по приналежності: власний і позиковий;
• за характером використання: реинвестируемый, споживаний капітал;
• по терміновості оплати.

Зупинимося на останній класифікації більш детально.

По терміновості оплати пасиви можна підрозділити:

• найбільш термінові зобов’язання П1. До них відносять: кредиторську заборгованість (стор 1520);
• короткострокові П2. До них відносять: позикові кошти (стор 1510), резерви майбутніх витрат (стор 1540), інші короткострокові зобов’язання (1550);
• довгострокові П3. До них відносять: довгострокові позики і кредити (стор 1400);
• постійні П4. До них відносять: капітал та резерви підприємства (стор 1300).

Розрахунок даних показників є дуже важливим моментом при оцінці ліквідності фірми.

Окремо слід сказати про такий вид, як поточні пасиви. Вони визначаються розмірів короткострокових зобов’язання фірми. У балансі це рядок 1500. Дані пасиви передбачають період погашення не більше 1 року. Поточні пасиви погашаються фірмою за рахунок поточних активів або шляхом залучення нових.

Висновок

Питання: «Що таке пасиви?» актуальне для більшості підприємств. Пасивами є «винуватці» створення активів компанії. Це свого роду гарантії, які фірма бере на себе, і всі її фінансові джерела.

Активи і пасиви разом є важливими складовими елементами фінансової системи компанії. В рамках бухгалтерського балансу вони завжди рівні між собою. Зміни в одній частині тягнуть динаміку інших в тому ж обсязі.

Основні рекомендації щодо раціонального поводження з пасивами для фірми:

• точне встановлення обсягів;
• пошук можливостей скорочення позикових засобів до необхідного мінімуму.