Використання фразеологізму в літературі

—

• «Одного разу ми пішли дивитися в «Красну Пресню» щось наше, знайоме, улюблене ? то «Золоту кулю», то «Вірна рука ? друг індіанців», а то взагалі щось таке неймовірне, несподівано выплывшее з глибин кинобудки, забуте там кіномеханіком з незапам’ятних часів ? з дивовижною назвою типу «Скупий платить двічі» (Борис Мінаєв «Дитинство Леви»)

—

• «Ще покряхтев, згадавши, що скупий платить двічі, додав по кулеметного батальйону» (Р. Н. Владимов «Генерал і його армія»)

—

• «Як би не так: фірма отримала 5 мільярдів ієн додаткового прибутку, оскільки газетні оповідання про це незвичайному досвіді самі по собі зробили їй велику рекламу. Це ж тільки скупий платить двічі» (Владислав Биків, Ольга Деркач «Книга століття»)

—

«Тому, забувши народну мудрість про те, що скупий платить двічі, я підписала «договір на надання детективних (розшукових) послуг» (Катерина Шерга «Колобки невидимого фронту»)