На батьківщині

Після повернення з Радянського Союзу Саманту стали запрошувати на телебачення: вона знялася в голлівудських серіалах «Чарльз у відповіді» та «Вулиця Лайм», а в якості спеціального кореспондента каналу Дісней брала інтерв’ю у кандидатів в президенти США.

Із-за шаленої популярності Саманту переслідував неврівноважений підліток Роберт Бардо. Поліція помітила його неподалік від будинку Саманти, затримала і відправила додому.

Через кілька років Бардо вистежив і вбив актрису Ребекку Шеффер. Саманта вважала, що її місія – мир і дружба між дітьми, їй писали хлопці з усього світу, особливо з Радянського Союзу.

В одному з останніх листів в суспільство «США – СРСР» Саманта зазначила:

«Я зустрілася з багатьма цікавими і добрими людьми, які змусили мене по-новому поглянути на світ. Я була по-справжньому щаслива і ніколи не забуду дружній теплоти листів, які я отримую від дітей з усього світу. […] Хай завжди буде сонце! Нехай завжди буде чистим небо!»

Кореспонденцією Саманти займався її батько Артур Сміт, він навіть залишив заради дочки роботу в університеті. Здебільшого їй писали з схваленням, але не завжди.

В деяких листах є критика і звинувачення в тому, що Саманту використовувала радянська пропаганда. У відповідь Саманта заявляла: «Думаю, що мене використовували, але якщо це і була пропаганда, пропаганда миру».

На питання чи розуміє вона, що їй показали не всю правду, Саманта відповідала так: «Приймаючи у себе в домі гостей, я теж не стала б показувати їм який-небудь захаращений курний чулан».

Саманта написала книгу про свою поїздку – «Подорож у Радянський Союз», присвятивши її всім дітям Землі. Книга перекладена на кілька мов.