Термометри – ртутні, а не електронні, — все ще досить часто зустрічаються серед населення. Вони вважаються більш точними, а за рахунок того, що електронними люди просто користуватися не вміють ще й простими. Тим не менш, вони таять у собі небезпеку, яку всі знають – в них є, як можна здогадатися з назви, ртуть. Люди рідко знають, чим насправді загрожує отруєння ртуттю, але навчені уроками ОБЖ в школі, що розбивати такий градусник небезпечно.

Які ж конкретно наслідки для здоров’я можуть від пошкодженого «ртутника», що з цим робити – варто поговорити про це детальніше. Адже з погіршенням шкільної програми деякі люди починають думати, що побитий градусник зовсім не небезпечний – так, і такі є – тому варто розвіяти і цей страшний міф.

Ртутні градусники: коротко

Термометр – або, як його називають в народі, градусник, — це інструмент для виміру температури. Термометри бувають різні – промислові та побутові, з останніх виділяють два типи. Перший – електронні: вони менш точні і не так вже й складні у використанні, але в силу небажання російських людей читати інструкції рідко застосовуються за призначенням. Другий тип – ртутні, — збереглися ще з радянських часів. Вони вважаються більш довговічними, більш точними і простими у використанні за рахунок нехитрої конструкції. Крім того, є незаперечний плюс, який дозволяє багаторазово використовувати їх в лікарських установах: «ртутники» можна стерилізувати. Чи це не щастя для лікаря.

Але разом з усіма цими плюсами другий тип термометрів таїть в собі і небезпеку: ртуть. Сама по собі вона не так вже й небезпечна, але її пари і з’єднання можуть завдати серйозної шкоди організму. До того ж, за рахунок незвичайних властивостей даного металу (а він при кімнатній температурі перебуває в рідкому агрегатному стані), люди часто впадають у ступор і просто не знають, що з ним робити.

Точно так само сумно стоїть справа і з розумінням того, чим же насправді небезпечний цей метал.

Наслідки розбивання термометра з ртуттю

Вони можуть бути досить небезпечні і неприємні, причому багато з них виявляються не відразу, а в результаті хронічного отруєння ртуттю» — коли вона випаровується у квартирі, і людина дихає нею кілька днів.

• Попадання ртуті в стравохід (і далі по шлунково-кишковому тракту). На жаль, таке відбувається: наприклад, коли діти злизують милі красиві металеві рідкі кульки з підлоги. Симптоми проявляються досить швидко: синюшність обличчя і набряклість – вірна ознака. У такому випадку потрібно терміново викликати швидку, адже можливе токсичне отруєння, а також спробувати викликати у людини (зазвичай дитини) блювоту. Зробити це можна, натиснувши на корінь язика.
• Вдихання ртутних парів і гостре ураження дихальних шляхів. Відбувається за відносно низькою (для інших металів) температури агрегатного переходу даного металу з рідини в газ. Людина вдихає пари, з-за чого можливе токсичне ураження легенів.
• Освіта ртутних солей крові. Солі і кисень, які містяться в крові, реагують з металом, що надійшли в організм. Вони припиняють адекватно взаємодіяти, кисень не переноситься еритроцитами, а це значить, що він не досягає органів – настає кисневе голодування тканин.
• Накопичення ртутних солей і сполук у різних органах. Що веде до токсичної їх ураження (серце, нирки, мозок, іноді печінка).
• Психопатології. Ілюзорний «металевий» присмак у роті, легка збудливість і проблеми з пам’яттю – часте явище при отруєнні парами даного металу.
• Погіршення стану ясен. Вони стають пухкими і знекровленими, що може призвести до випадання зубів.
• Порушення серцевої діяльності. Характерно пригнічення м’язів серця: пульс стає слабким, рідкісним, АТ падає, а людина сама падає в непритомність.
• Патології шлунково-кишкового тракту. При тривалому вдиханні ртутних парів будуть переслідувати людину не тільки нудота, але і блювота, пронос (іноді обидва відразу), що в обох випадках веде до зневоднення. Зневоднений організм ще гірше пручається інтоксикації. Також можлива кров в стільці.
• Поразка нервової системи. Це відбувається при тривалому впливі парів даного металу на людину (і, отже, тривалому вдиханні). Серед симптомів зустрічаються головний біль і запаморочення, підвищене збудження (зі сторони психіки, а не тіла, тобто не про ерекції мова), дратівливість і швидка стомлюваність.
• Ртутна неврастенія. Характеризується погіршенням пам’яті та апатією.
• Розлади сну. Виникають по різному ознакою, а тому і класифікувати точно не можна, але в залежності від того, яка частина мозку більше постраждала, і порушення сну будуть різними. Хтось не може заснути, комусь можуть снитися кошмари, хтось може страждати пересипанням, хтось- гипосомнией або зовсім безсонням.
• Порушення апетиту. В першу чергу – його відсутність.
• Лихоманка. Аж до 40 градусів.

Висновок і що робити

Все дуже просто: якщо ртутний градусник розбитий – чекай біди, а тому потрібно терміново вживати заходів і знати, що робити і куди дзвонити. Найпростіше – це, звичайно, навчитися користуватися електронним градусником і позбутися від ртутного, але все ж в більшості сімей і будинків (та і лікарень) звикнуть користуватися «ртутником» по старинці.

Що не можна робити: пилесосити ртуть, виливати її в труби (і каналізацію, і туалет), підмітати метал віником, викидати термометр у сміттєпровід, чіпати термометр без рукавичок і прати забруднені металом речі в машинці.

Що потрібно робити: обмежити місце, де розбився градусник, а також вивести з приміщення хворих, літніх, вагітних і дітей, а також домашніх тварин. Зателефонувати фахівця з демеркуризації (тобто позбавлення житла від парів і рідких крапель ртуті, а також вимірювання допустимої концентрації металу в житло; телефон найближчого знайдеться в гуглі за запитом «служба ртуті»). Самому (непідготовленій людині) прибирати ртуть небезпечно.

Це – всі основні знання, які необхідні.