Хвороби і лікування

Як і більшість великих порід, ротвейлери можуть страждати дисплазії суглобів (ліктів або тазостегнового). Хвороба найчастіше розвивається з віком, але може бути вродженою. Діагностується не раніше семи-восьми місяців після закінчення формування скелету. Причинами набутої дисплазії можуть бути:

• неправильне харчування;
• ожиріння;
• надмірні фізичні навантаження;
• травми;
• малорухливий спосіб життя.

Дисплазія лікується медикаментозно або ж шляхом операції. Звертайте увагу на рухи свого вихованця. Якщо собака почала кульгати, неправильно ставить лапи під час бігу, часто вимагає відпочинку під час ходьби або активних ігор, зверніться до ветеринара.

Ця порода схильна до ряду захворювань шкіри, що викликані гормональними порушеннями або порушенням обміну речовин в організмі:

• себорея — посилене саловиділення;
• дерматит — запалення шкіри, викликане контактом з якоюсь хімічною речовиною або іншим дратівливим фактором;
• екзема — гостре або хронічне запалення шкіри з висипом, свербінням і палінням;
• акне — запальне захворювання шкіри, обумовлене патологічними процесами в сальних залозах і волосяних фолікулах.

Можливі і різні алергічні реакції. Також ротвейлери також схильні ряду офтальмологічних хвороб:

• катаракта;
• глаукома;
• заворот століття;
• кон’юнктивіт.

Захворювання шлунково-кишкового тракту у ротвейлерів носять найчастіше набутий характер. Зараження інфекціями допоможуть запобігти щеплення. Причина решти (здуття живота, заворот кишок) — неправильне харчування або ж неуважність власника на прогулянці, дозволила вихованцеві з’їсти щось не те. З-за поганого харчування у віці у собаки також можуть з’явитися проблеми з сечостатевої системою.