Наслідки

• Кислотні дощі. З-за них жовтіють стебла і листя овочів, ягідних кущів та фруктових дерев, а плоди вбирають частинки шкідливих речовин. Опадами також забруднюються водойми.
• Нестача прісної води, придатної для пиття. У деяких країнах, що розвиваються, розташованих поряд з екватором, малозабезпечена частина населення витрачає більшу частину сімейного доходу на купівлю бутильованої рідини. За оцінкою ВООЗ, 2 млрд. жителів Землі страждають від того, що нема чим втамувати спрагу.
• Переносяться захворювання. Дослідники стверджують, що через водний джерело переноситься 85 % інфекційних захворювань, в т. ч. холера, дизентерія, гепатит. Через шкіру під час купання і роботи проникають трематоди, ниткоподібні личинки круглого хробака.
• Теплі води з електростанцій. Вода береться з водойм для охолодження працюючих механізмів тепло – та атомних електростанцій. Вже нагріта виливається назад. Через підвищення температури в таких водоймах вимирає живність і посилено розвиваються водорості.
• Загибель риби з-за витоків нафти. У морське середовище потрапляють вуглеводні, що найбільш часто відбувається із-за аварій танкерів, що перевозять сиру нафту (при переходах, бункерування, перевантаження на плаву). Біохімічне розкладання розлитої нафти відбувається вкрай повільно і вимагає багатьох видів бактерій. В арктичних морях вона зберігається до 50 років, оскільки при низьких температурах швидкість окислення сповільнюється. Нафтова плівка перешкоджає попаданню кисню у водойму, тому риба може повністю загинути через кисневого голодування.
• Забруднення узбереж при припливах. Важкі фракції нафти не осідають і не розпадаються в морському середовищі. Вони утворюють з нею міцні емульсії, які плавають на поверхні і викидаються приливами на берег. Осідають на пляжах, портових спорудах.
• Порушення існування водних біоценозів. При техногенному впливі у водоймах бурхливо розвиваються планктон, водорості і ціанобактерії. Знижується прозорість води, через брак світла гинуть донні і придонні рослини і інші мешканці, які ними харчуються. Фотосинтез сповільнюється, дефіцит кисню, що викликає загибель фауни. Відмерлі організми осідають на дні, де через нестачу кисню розкладаються, виділяючи сильні отрути – фенол, метан і сірководень. Екосистема сильно змінюється, а то і зовсім руйнується. Водойма може перетворитися в болото.
• Виділення токсинів синьо-зеленими водоростями. Цілюща волога стає непридатною не тільки для пиття, але й для купання. З-за токсинів траплялася масова загибель худоби при водопої, а у людей виникали дерматози, параліч, шлунково-кишкові захворювання.
• Корозія трубопроводів і обладнання, яка посилюється в результаті бактеріологічного забруднення ділянок теплопостачання. Швидкість корозії зварних швів може збільшуватися до 3 см в рік.
• Погіршення споживчих властивостей гарячої води. Споживач може помітити це по темно-коричневого кольору водотоку і наявності гнильного запаху сірководню. Часто неприємні колір і запах з’являються при включенні систем опалення восени.

Кислотний дощ