Йоганн Генріх Песталоцці (1746-1827) – швейцарський педагог, один з найбільших педагогів-гуманістів кінця 18 – початку 19 століття, вніс істотний внесок у розвиток педагогічної теорії і практики. Розроблена ним теорія елементарного популяризатор виховання і навчання продовжує успішно застосовуватися і сьогодні.

Песталоцці був першим, хто закликав до гармонійного розвитку всіх задатків людини – інтелектуальних, фізичних і моральних. Згідно його теорії виховання дитини слід вибудовувати на спостереженні й міркуванні зростаючого індивіда під проводом учителя.

У біографії Песталоцці є безліч цікавих фактів, про які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Йоганна Песталоцці.

Біографія Песталоцці

Йоганн Песталоцці з’явився на світ 12 січня 1746 р. у швейцарському місті Цюріх. Він зростав у простій сім’ї зі скромним достатком. Його батько був лікарем, а мати займалася вихованням трьох дітей, серед яких Йоганн був другим.

Дитинство і юність

Перша трагедія в біографії Песталоцці сталася в 5-річному віці, коли помер його батько. На той момент голові сімейства було всього 33 роки. В результаті виховання та матеріальне забезпечення дітей лягло на плечі матері.

Йоганн навчався в школі, де хлопчики крім традиційних предметів вивчали Біблію та інші священні тексти. Він отримував досить посередні оцінки з усіх предметів. Особливо важко хлопчикові давалося орфографія.

Потім Песталоцці навчався в латинській школі, після чого став студентом Каролінського колегіуму. Тут учнів готували до духовної кар’єри, а також давали освіту для роботи в державній сфері. Спочатку йому хотілося зв’язати своє життя з богослов’ям, але незабаром він переглянув свої погляди.

У 1765 р. Йоганн Песталоцці кинув навчання і примкнув до буржуазно-демократичному руху, яке користувалося популярністю серед місцевої інтелігенції.

Відчуваючи матеріальні труднощі хлопець вирішив зайнятися сільським господарством, проте досягти якихось успіхів в цій діяльності так і не зміг. Саме тоді він вперше звернув увагу на селянських дітей, наданих самим собі.

Педагогічна діяльність

Після серйозних роздумів Песталоцці за особисті кошти організував «Установу для бідних», яке являло собою трудову школу для дітей з бідних сімей. У підсумку була зібрана група з приблизно 50 учнів, яких початківець педагог почав виховувати по своїй системі.

Влітку Йоганн навчав хлопців польових робіт, а взимку різних ремесел, які в майбутньому допомогли б їм отримати професію. Одночасно з цим він викладав дітям шкільні дисципліни, а також розмовляв з ними про природу і життя людей.

У 1780 р. Песталоцці довелося закрити школу, оскільки вона не окупає себе, а використовувати дитячу працю для погашення позики він хотів. Перебуваючи в обмежених фінансових умовах він вирішив зайнятися письменницькою діяльністю.

У період біографії 1780-1798 рр. Йоганн Песталоцці опублікував багато книг, в яких пропагував власні ідеї, включаючи «Досуги відлюдника» і «Лингард і Гертруда, книга для народу». Він стверджував, що безліч людських лих можна подолати тільки шляхом піднесення рівня освіти народу.

Пізніше швейцарські влади звернули увагу на праці педагога, надавши йому напівзруйнований храм для навчання безпритульних. І хоча Песталоцці був щасливий від того, що тепер він міг зайнятися улюбленою справою, йому все ж довелося зіткнутися з багатьма труднощами.

Будівлю було не придатне для повноцінного навчання, а учні, кількість яких зросла до 80 осіб, прибували в притулок у вкрай занедбаному фізичному і моральному стані. Йогану доводилося самостійно виховувати і піклуватися про дітей, які були далеко не самими слухняними.

Тим не менш, завдяки терпінню, сострадательности і м’якому характеру Песталоцці вдалося згуртувати своїх вихованців в одну велику родину, в якій він виконував роль батька. Незабаром старші діти почали піклуватися про молодших, надаючи неоціненну допомогу педагогу.

Песталоцці з вихованцями

Пізніше французької армії знадобилося приміщення для госпіталю. Військові наказали звільнити храм, що призвело до закриття школи.

У 1800 р. Песталоцці відкриває Бургдорфский інститут – середню школу з інтернатом, призначену для підготовки вчителів. Він збирає педагогічний колектив, разом з яким проводить успішну експериментальну роботу в галузі методики викладання рахунку та мови.

Через 3 роки інституту довелося перебратися у Івердон, де Песталоцці придбав міжнародну популярність. Відразу він став одним з найавторитетніших педагогів у своїй області. Його система виховання працювала настільки успішно, що його навчальний заклад прагнули віддати своїх дітей багато багаті сім’ї.

У 1818 р. Йогану вдається відкрити школу для бідних на кошти, отримані від публікації його праць. До того часу біографії його здоров’я залишало бажати кращого.

Основні освітні ідеї Песталоцці

Основним методологічним положенням у поглядах Песталоцці виступає твердження, що моральні, розумові та фізичні сили людини схильні до саморозвитку і до діяльності. Таким чином дитину слід виховувати так, щоб допомагати йому саморозвиватися в потрібному напрямку.

Головним критерієм у вихованні Песталоцці називає принцип природовідповідності. Властиві кожній дитині природні таланти слід максимально розвивати, починаючи від простого до складного. Кожна дитина унікальна, тому педагогу варто як би підлаштовуватися під нього, завдяки чому той зможе повною мірою розкрити свої здібності.

Йоганн є автором теорії «елементарної освіти», яка являє собою так звану систему Песталоцці. На базі принципу природовідповідності, він виділив 3 головні критерії, з яких повинно починатися будь-яке навчання: число (одиниця), форма (пряма лінія), слово (звук).

Таким чином, для кожної людини важливо вміти проводити вимірювання, лічити і володіти мовою. Даний метод Песталоцці застосовує у всіх сферах виховання дітей.

Засоби виховання – праця, гра, навчання. Чоловік закликав колег і батьків навчати дітей на основі вічних законах природи, завдяки чому вони зможуть пізнати закони навколишнього світу і розвинути розумові здібності.

Всяке навчання повинно спиратися на спостереження і дослідження. Йоганн Песталоцці негативно ставився до книжкової початкового навчання, заснованому на заучуванні та описанні матеріалу. Він закликав до того, щоб дитина самостійно спостерігав за навколишнім його світом і розвивав свої задатки, а педагог у цьому випадку виступав лише в ролі посередника.

Песталоцці приділяв серйозну увагу фізичного виховання, в основі якого лежало природне прагнення дитини до руху. Для цього він розробив просту систему вправ, яка б сприяла зміцненню організму.

В області трудового виховання Йоганн Песталоцці висунув новаторське положення: дитячий працю благотворно впливає на дитину лише за умови, що ставить перед собою виховні і моральні завдання. Він заявляв, що дитину слід привчати до праці шляхом навчання тих навичок, які будуть актуальні для його віку.

При цьому в жодній з робіт не можна виконувати занадто довго, інакше це може зашкодити розвиткові дитини. «Необхідно, щоб кожна наступна робота служила засобом відпочинку від втоми, викликаної попередньої».

Релігійно-моральне виховання в розумінні швейцарця має формуватися не повчаннями, а розвитком у дітей моральних почуттів і нахилів. Спочатку дитина на інстинктивному рівні відчуває любов до матері, а потім до батька, родичів, вчителів, однокласників і в кінцевому рахунку до всього народу.

На думку Песталоцці вчителі повинні були шукати індивідуальний підхід до кожного окремо взятого вихованцю, що для того часу вважалося чимось сенсаційним. Таким чином, для успішного виховання підростаючого покоління були потрібні висококваліфіковані педагоги, які повинні були бути ще і хорошими психологами.

У своїх працях Йоганн Песталоцці акцентував увагу на організації навчання. Він вважав, що дитину слід виховувати вже в першу годину після його народження. Пізніше сімейне і шкільне виховання, побудоване на природосообразной основі, повинно здійснюватися в тісній взаємодії.

Вчителям треба проявляти до вихованців щиру любов, оскільки тільки так їм вдасться розташувати до себе учнів. Отже, треба уникати будь-яких форм насильства й муштри. Також він не допускав, щоб у педагогів були улюбленці, адже там «де є улюбленці, там припиняється любов».

Песталоцці наполягав на спільне навчання хлопчиків і дівчаток. Хлопчики, якщо їх виховувати одних, стають занадто грубими, а дівчатка замкнутими і надто лагідними.

З усього сказаного можна зробити наступний висновок: головне завдання виховання дітей за системою Песталоцці полягає в тому, щоб спочатку на природосообразной основі розвивати розумові, фізичні і моральні задатки дитини, давши йому чітку і логічну картину світу в усіх його проявах.

Особисте життя

Коли Йогану було близько 23 років він узяв в дружини дівчину на ім’я Анна Шультгес. Варто зауважити, що його дружина походила з заможної сім’ї, внаслідок чого хлопцеві довелося відповідати її статусу.

Песталоцці купив неподалік від Цюріха невелику садибу, де хотів зайнятися землеробством і примноженням свого майна. Не досягнувши в цій області ніяких успіхів, він суттєво підірвав своє фінансове становище.

Песталоцці та його дружина Анна на заняттях

Тим не менше, саме після цього Песталоцці всерйоз зайнявся педагогікою, звернувши увагу на селянських дітей. Хто знає, як би склалося його життя, якби він захопився землеробством.

Останні роки і смерть

Останні роки життя принесли Йогану чимало турбот і прикростей. Його помічники по Ивердону пересварилися, а в 1825 р. інститут був закритий унаслідок банкрутства. Песталоцці довелося покинути засноване ним заклад і повернутися у свою садибу.

Йоганн Генріх Песталоцці помер 17 лютого 1827 р. у віці 81 року. Його останніми словами були: «Я вибачаю своїх ворогів. Нехай вони тепер знайдуть світ, до якого я йду назавжди».

Фото Песталоцці

Пам’ятник Песталоцці