Основні освітні ідеї Песталоцці
Основним методологічним положенням у поглядах Песталоцці виступає твердження, що моральні, розумові та фізичні сили людини схильні до саморозвитку і до діяльності. Таким чином дитину слід виховувати так, щоб допомагати йому саморозвиватися в потрібному напрямку.
Головним критерієм у вихованні Песталоцці називає принцип природовідповідності. Властиві кожній дитині природні таланти слід максимально розвивати, починаючи від простого до складного. Кожна дитина унікальна, тому педагогу варто як би підлаштовуватися під нього, завдяки чому той зможе повною мірою розкрити свої здібності.
Йоганн є автором теорії «елементарної освіти», яка являє собою так звану систему Песталоцці. На базі принципу природовідповідності, він виділив 3 головні критерії, з яких повинно починатися будь-яке навчання: число (одиниця), форма (пряма лінія), слово (звук).
Таким чином, для кожної людини важливо вміти проводити вимірювання, лічити і володіти мовою. Даний метод Песталоцці застосовує у всіх сферах виховання дітей.
Засоби виховання – праця, гра, навчання. Чоловік закликав колег і батьків навчати дітей на основі вічних законах природи, завдяки чому вони зможуть пізнати закони навколишнього світу і розвинути розумові здібності.
Всяке навчання повинно спиратися на спостереження і дослідження. Йоганн Песталоцці негативно ставився до книжкової початкового навчання, заснованому на заучуванні та описанні матеріалу. Він закликав до того, щоб дитина самостійно спостерігав за навколишнім його світом і розвивав свої задатки, а педагог у цьому випадку виступав лише в ролі посередника.
Песталоцці приділяв серйозну увагу фізичного виховання, в основі якого лежало природне прагнення дитини до руху. Для цього він розробив просту систему вправ, яка б сприяла зміцненню організму.
В області трудового виховання Йоганн Песталоцці висунув новаторське положення: дитячий працю благотворно впливає на дитину лише за умови, що ставить перед собою виховні і моральні завдання. Він заявляв, що дитину слід привчати до праці шляхом навчання тих навичок, які будуть актуальні для його віку.
При цьому в жодній з робіт не можна виконувати занадто довго, інакше це може зашкодити розвиткові дитини. «Необхідно, щоб кожна наступна робота служила засобом відпочинку від втоми, викликаної попередньої».
Релігійно-моральне виховання в розумінні швейцарця має формуватися не повчаннями, а розвитком у дітей моральних почуттів і нахилів. Спочатку дитина на інстинктивному рівні відчуває любов до матері, а потім до батька, родичів, вчителів, однокласників і в кінцевому рахунку до всього народу.
На думку Песталоцці вчителі повинні були шукати індивідуальний підхід до кожного окремо взятого вихованцю, що для того часу вважалося чимось сенсаційним. Таким чином, для успішного виховання підростаючого покоління були потрібні висококваліфіковані педагоги, які повинні були бути ще і хорошими психологами.
У своїх працях Йоганн Песталоцці акцентував увагу на організації навчання. Він вважав, що дитину слід виховувати вже в першу годину після його народження. Пізніше сімейне і шкільне виховання, побудоване на природосообразной основі, повинно здійснюватися в тісній взаємодії.
Вчителям треба проявляти до вихованців щиру любов, оскільки тільки так їм вдасться розташувати до себе учнів. Отже, треба уникати будь-яких форм насильства й муштри. Також він не допускав, щоб у педагогів були улюбленці, адже там «де є улюбленці, там припиняється любов».
Песталоцці наполягав на спільне навчання хлопчиків і дівчаток. Хлопчики, якщо їх виховувати одних, стають занадто грубими, а дівчатка замкнутими і надто лагідними.
З усього сказаного можна зробити наступний висновок: головне завдання виховання дітей за системою Песталоцці полягає в тому, щоб спочатку на природосообразной основі розвивати розумові, фізичні і моральні задатки дитини, давши йому чітку і логічну картину світу в усіх його проявах.
