Марк Туллій Цицерон (106 до н. е. – 43 до н. е.) – давньоримський політичний діяч, оратор і філософ. Завдяки ораторському таланту зробив блискучу кар’єру (ходячи походив з незнатной сім’ї), увійшовши в сенат і ставши консулом. Був одним з найяскравіших прихильників збереження республіканського ладу, за що поплатився життям.

Цицерон залишив велику літературну спадщину, значна частина якого збереглася до наших днів. Його твори уже в античну епоху отримали репутацію еталонних з точки зору стилю, а зараз є найважливішим джерелом відомостей про всіх сторонах життя Риму в I столітті до н. е.

Численні листи Цицерона стали основою для європейської епістолярної культури; його мови, в першу чергу катилинарии, належать до числа найвидатніших зразків жанру. Філософські трактати Цицерона являють собою унікальне за охопленням виклад всієї давньогрецької філософії, призначене для латиноязычных читачів, і в цьому сенсі вони зіграли важливу роль в історії давньоримської культури.

У біографії Цицерона є багато цікавих фактів, про які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Марка Туллія Цицерона.

Біографія Цицерона

Цицерон народився 3 січня 106 р. до н. е. в давньоримському місті Арпинум. Він ріс і виховувався в родині вершника Марка Туллія Цицерона та його дружини Гельвії, яка мала хороше походження.

Коли Цицерону було близько 15 років він разом з родиною переїхав до Риму, де можна було отримати гарну освіту. Мріючи стати судовим оратором він з великим інтересом вивчив грецьку поезію і літературу, а також риторики навчався у видатних ораторів.

Пізніше Марк вивчив римське право, досконало оволодів грецькою мовою і познайомився з різними філософськими концепціями. Варто зауважити, що він захоплювався діалектикою – мистецтвом спору.

Якийсь час Цицерон служив в армії Луція Корнелія Сулли. Проте пізніше він повернувся до вивчення різних наук, не відчуваючи особливого інтересу до військової справи.

Література і філософія

Насамперед Марк Тулій Цицерон проявив себе як першокласного оратора, завдяки чому здобув велику повагу співвітчизників. З цієї причини він опублікував чимало творів, так або інакше пов’язаних з красномовством.

У своїх працях Цицерон давав практичні поради того, як слід виступати з промовами перед аудиторією і майстерно викладати власні думки. Подібна тематика розкривається в таких роботах, як «Оратор», «Про побудову промови», «Про знаходженні матеріалу» та інших творах.

Цицерон привніс безліч нових ідей, спрямований на розвиток риторики. За його словами, хорошому оратору потрібно вміти не тільки красиво виступати перед публікою, але і володіти великим багажем знань, вивчаючи історію, філософію, і правознавство.

Також для виступаючого важливо дотримуватися почуття такту і мати контакт зі слухачами. При цьому дуже важлива послідовність, яка є однією з головних складових ораторського мистецтва. У тому випадку, коли ритор задіює нові або маловідомі поняття, він повинен використовувати їх так, щоб вони були зрозумілі навіть для простих людей. Немає нічого поганого у вживанні метафор, однак вони повинні бути природними.

Ще одним важливим фактором для оратора Цицерон називав уміння правильно і чітко вимовляти слова і фрази. Виступи перед політиками або суддями повинні мати певну структуру. Наприклад, використання жартів може не допомогти донести свою думку, але в деяких обставинах зробить мова більш природною.

Ритор зобов’язаний «відчувати» слухачів, повною мірою використовуючи свій талант і накопичені знання. Цицерон не радив починати виступи на емоційному підйомі. Навпаки, емоції найкраще залишати до кінця виступу. Саме так можна домогтися найкращого результату.

Марк Тулій Цицерон рекомендував всім читати якомога більше творів. Завдяки цьому людина отримує не тільки знання, але і підвищує рівень володіння словом.

Цікавий факт, що Цицерон називав історію не наукою, а різновидом ораторського мистецтва. На його думку, аналіз минулих подій не так важливий. Традиційне перерахування історичних подій не викликає інтересу у читача, оскільки йому набагато цікавіше дізнаватися про причини, що підштовхнули людей до тих чи інших вчинків.

Політичні погляди

Біографи Цицерона відзначають його помітний внесок у теорію держави і права. Він стверджував, що кожен чиновник в обов’язковому порядку повинен вивчати філософію.

Виступи перед публікою стали звичною справою для Цицерона вже у віці 25 років. Його перша промова була присвячена диктатору Сулле. Незважаючи на всю небезпеку суджень, римське уряд не став переслідувати оратора.

Згодом Марк Тулій Цицерон оселився в Афінах, де з великим завзяттям досліджував різні науки. Тільки після смерті Сулли він повернувся в Рим. Тут, багато починають запрошувати його в якості захисника на судових розглядах.

На чолі політичних поглядів Цицерона лежали грецькі думки. При цьому римське право було для нього куди більш прийнятним. У праці «Про державу» філософ стверджував, що держава належить народу.

На думку чоловіка Римська республіка потребувала правителя, здатного мирно вирішувати виниклі у народу протиріччя. Він негативно ставився до форми влади, впровадженої Октавіаном Августом. Філософ був прихильником республіканського ладу, ідеї якого суперечили принцепсу.

До речі, під принцепсом в Римській республіці малися на увазі сенатори, що були першими в списку сенату і першими подававшими голос. Починаючи з Октавіана, титул «Принцепс сенату» позначав носія одноосібної влади – імператора.

Концепція про надклассовом лідера і сьогодні викликає палкі дискусії серед політологів. Цицерон протягом довгих років біографії перебував у пошуках ідеальних законів, спрямованих на збереження держави. Він вважав, що розвиток країни відбувається двома шляхами – гине або розвивається.

Для того, щоб держава процвітала, необхідна ідеальна законодавча база. У роботі «Про закони» Цицерон в розгорнутому вигляді представив теорію природного права.

Перед законом рівні як люди, так і боги. Марк Тулій вважав правознавство складною наукою, якій не змогли опанувати навіть судові ритори. Щоб закони почали скидатися на мистецтво, їх автори зобов’язані задіяти філософію і теорії цивільного права.

Цицерон говорив, що в світі не існує справедливості, і що після смерті кожна людина відповість за свої вчинки. Цікавий факт, що оратор не радив в точності дотримуватися закону, оскільки це неминуче призводить до несправедливості.

Такі погляди спонукали Цицерона на вимогу справедливого ставлення з рабами, нічим не відрізнялися від найманих працівників. Після смерті Цезаря він представив діалог «Про дружбу» і роботу «Про обов’язки».

У цих працях філософ поділився думками щодо падіння республіканського ладу в Римі. Багато фраз Цицерона були розібрані на цитати.

Особисте життя

Цицерон двічі перебував у шлюбі. Його першою дружиною була дівчина на ім’я Теренція. В цьому союзі у пари народилися дівчинка Туллія і хлопчик Марк. Проживши разом близько 30 років подружжя вирішило розлучитися.

Після цього оратор повторно одружився на юній Публии. Дівчина настільки була закохана у Цицерона, що навіть ревнувала його до своєї пасербиці. Однак і цей шлюб незабаром розпався.

Смерть

Після вбивства Юлія Цезаря філософ виявився в проскрипційних списків, за регулярні нападки на Марка Антонія. В результаті його визнали ворогом народу, а все його майно конфіскували.

Крім цього, за вбивство або видачу уряду Цицерона оголосили нагороду. Оратор намагався врятуватися втечею, але не встиг. Марк Тулій Цицерон був убитий 7 грудня 43 р. до н. е. у віці 63 років.

Вбивці наздогнали мислителя неподалік від його маєтку в Формии. Побачивши, що переслідували його людей, чоловік наказав рабам поставити паланкін на землю, в межах якого він знаходився. Після цього, Цицерон висунув голову з-під завіски і приготував свою шию під меч переслідувачів.

Цікаво, що відрубані голова і руки філософа були віднесені Антонію, а потім розміщені на трибуні форуму.

Фото Цицерона

Цицерон виголошує промову проти Катиліни