Наслідки

Політичні

• Міжнародний авторитет. Кількість країн, з якими Радянський Союз придбав дипломатичні відносини, зросла в 2 рази і стало рівним 52. З ним стали вважатися, запрошуючи вирішувати всі важливі питання.
• Покращилася геополітична ситуація. Закінчилося самотнє протистояння СРСР капіталістичного світу. До великої країні приєдналися ще 7 європейських держав, в яких захопили владу демократичні сили.
• Знищення фашистського режиму та загрози поневолення їм різних країн і народів.
• Обростання держави територіями, що належали до війни Пруссії (Калінінград з областю), Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини (Закарпаття), Японії (Курильські острови і Сахалін). Юридичне закріплення прав на землі Прибалтики, Західних України і Білорусії, Бессарабії, Північної Буковини.
• «Холодна війна». Позбувшись небезпечного претендента на світове панування, західні держави в післявоєнний період перейшли від співпраці з СРСР до протистояння соціалістичній системі.

Економічні та соціальні

• Зруйнована економіка. Частково або повністю були стерті з лиця землі мости, дороги і цілі міста, зруйновані і випалені села і селища. В офіційну статистику потрапило 71710 зруйнованих населених пунктів і 32000 знищених підприємств. Економісти оцінили збиток в 678 мільярдів рублів.
• Збиток сільському господарству. За роки війни валовий збір рослинництва в країні зменшився в 2 рази, найбільш сильно – в родючих чорноземних регіонах (Молдові, Україні, Білорусії, Поволжі, Центрі Росії). Поголів’я тварин в середньому скоротилося на¼. Але на території Росії, Білорусії і України – в середньому на 72 %. Це сталося через обстрілу при перегонах вглиб країни, забою для живлення загарбниками, неврожаю 1943 року.
• Демографічні втрати. М’ясорубка війни втратила понад 13,5 % населення, значна частина якого було у фертильному віці, тобто була здатна народжувати дітей. Втрата не дожили до Перемоги призвела до істотного перевищення в країні кількості жінок, що призводить вже 3-4 поколіннями ненароджених громадян.
• Тягар відбудови. Найбільш важко в повоєнний час жилося селянам. Паспорта колгоспників перебували в сільрадах, і вони не могли залишити місце проживання без дозволу керівників, працювали від зорі до зорі без відпусток. Не тільки колгоспи віддавали державі майже всі результати праці. Кожне домогосподарство було обтяжене натуральними і грошовими податками, які щороку підвищувалися. Заробітку не вистачало для сплати податків. Спусковий зростаючі нормативи прибутковості не враховували ні погодних примх, ні врожайності посівів, ні сформованих цін на сільгосппродукцію, з-за яких реальний дохід опинявся відчутно менше. Часто домашні засіки в розпал заготовок вигрібали дочиста, і сім’ї жили впроголодь. У 1948 році уряд скасував пільги з податку сім’ям з 3 дітьми, і більшість опинилася не в змозі своєчасно оплачувати непомірно збільшені побори. Уповноважені по збору податків робили крайні заходи: різався худобу, вирубувалися фруктові дерева, скорочувалися площі посівів, з дворів людей похилого віку забирали останнього тварини. Зневірені колгоспники потайки забивали худобу, за півроку було вбито понад 2 мільйонів голів. Збирання податків з 1948-го по 1950-й рік впала на 12,1 %. До кінця 5-річчя правління Н.С. Хрущова ситуація не надто покращилася. Багато отримували за підсумками року за трудодні лише деякі продукти і невелика кількість грошей, яких вистачало лише на найнеобхідніше, наприклад, на купівлю кирзових чобіт, тілогрійок, начиння для печі тощо
• Грошова реформа. У 1947 р. скасовано карткову систему розподілу товарів і провели обмін грошей на нові у пропорції 10:1. Вклади до 3000 рублів змінювалися 1:1. Перетворення були представлені як удар по спекулянтам, але тіньові ділки, разжившиеся на пограбуваннях та інших махінаціях під час війни, встигли розукрупнити вклади до безпечного розміру або перевести гроші в золото та інші коштовності. Значна частина постраждалих мала готівкові гроші, зароблені чесною працею, – робітники з високими розрядами або зайняті на шкідливих виробництвах, творча і технічна інтелігенція і т. д.