Понад ¾ століття минуло з моменту, коли весь світ здивувала звістка про вторгнення фашистських полчищ. І скоро вона стане вічною постіллю останнім живим свідкам тих страшних років війни. Але не можна забувати про те, якою ціною обійшлася Перемога.
Основні особливості та підсумки Великої Вітчизняної війни
Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 червня 1941-го року. Тривала до 9 травня 1945-го. Воєнні дії набули гігантські масштаби:
- Протяжність німецько-радянського фронту в 4 рази перевищувала сумарні розміри італійського, північноафриканського і західного.
- В топку битв з тилу було поставлено понад 13 млн тонн пального, понад 10 млн тонн боєприпасів, близько 40 млн тонн фуражу і продовольства.
В результаті запеклого опору ворогам:
- Назавжди залишилися лежати на вскопанных снарядами і бомбами полях близько 12 млн. військовослужбовців СРСР. З них близько 8 млн – російських. В ці цифри входять і воїни, зниклі без вести, не повернулися з полону чи померлі від ран і обстрілу в госпіталях, від травм і осколків після виписки.
- Передчасно розпрощалися з життям близько 15 млн осіб цивільного населення. Їх погубили хвороби, голод, відсутність медичної допомоги, тортури і безчинства карателів, обстріли і бомбардування й інші причини, пов’язані з окупацією і військовими діями.
Наслідки
Політичні
- Міжнародний авторитет. Кількість країн, з якими Радянський Союз придбав дипломатичні відносини, зросла в 2 рази і стало рівним 52. З ним стали вважатися, запрошуючи вирішувати всі важливі питання.
- Покращилася геополітична ситуація. Закінчилося самотнє протистояння СРСР капіталістичного світу. До великої країні приєдналися ще 7 європейських держав, в яких захопили владу демократичні сили.
- Знищення фашистського режиму та загрози поневолення їм різних країн і народів.
- Обростання держави територіями, що належали до війни Пруссії (Калінінград з областю), Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини (Закарпаття), Японії (Курильські острови і Сахалін). Юридичне закріплення прав на землі Прибалтики, Західних України і Білорусії, Бессарабії, Північної Буковини.
- «Холодна війна». Позбувшись небезпечного претендента на світове панування, західні держави в післявоєнний період перейшли від співпраці з СРСР до протистояння соціалістичній системі.
Економічні та соціальні
- Зруйнована економіка. Частково або повністю були стерті з лиця землі мости, дороги і цілі міста, зруйновані і випалені села і селища. В офіційну статистику потрапило 71710 зруйнованих населених пунктів і 32000 знищених підприємств. Економісти оцінили збиток в 678 мільярдів рублів.
- Збиток сільському господарству. За роки війни валовий збір рослинництва в країні зменшився в 2 рази, найбільш сильно – в родючих чорноземних регіонах (Молдові, Україні, Білорусії, Поволжі, Центрі Росії). Поголів’я тварин в середньому скоротилося на¼. Але на території Росії, Білорусії і України – в середньому на 72 %. Це сталося через обстрілу при перегонах вглиб країни, забою для живлення загарбниками, неврожаю 1943 року.
- Демографічні втрати. М’ясорубка війни втратила понад 13,5 % населення, значна частина якого було у фертильному віці, тобто була здатна народжувати дітей. Втрата не дожили до Перемоги призвела до істотного перевищення в країні кількості жінок, що призводить вже 3-4 поколіннями ненароджених громадян.
- Тягар відбудови. Найбільш важко в повоєнний час жилося селянам. Паспорта колгоспників перебували в сільрадах, і вони не могли залишити місце проживання без дозволу керівників, працювали від зорі до зорі без відпусток. Не тільки колгоспи віддавали державі майже всі результати праці. Кожне домогосподарство було обтяжене натуральними і грошовими податками, які щороку підвищувалися. Заробітку не вистачало для сплати податків. Спусковий зростаючі нормативи прибутковості не враховували ні погодних примх, ні врожайності посівів, ні сформованих цін на сільгосппродукцію, з-за яких реальний дохід опинявся відчутно менше. Часто домашні засіки в розпал заготовок вигрібали дочиста, і сім’ї жили впроголодь. У 1948 році уряд скасував пільги з податку сім’ям з 3 дітьми, і більшість опинилася не в змозі своєчасно оплачувати непомірно збільшені побори. Уповноважені по збору податків робили крайні заходи: різався худобу, вирубувалися фруктові дерева, скорочувалися площі посівів, з дворів людей похилого віку забирали останнього тварини. Зневірені колгоспники потайки забивали худобу, за півроку було вбито понад 2 мільйонів голів. Збирання податків з 1948-го по 1950-й рік впала на 12,1 %. До кінця 5-річчя правління Н.С. Хрущова ситуація не надто покращилася. Багато отримували за підсумками року за трудодні лише деякі продукти і невелика кількість грошей, яких вистачало лише на найнеобхідніше, наприклад, на купівлю кирзових чобіт, тілогрійок, начиння для печі тощо
- Грошова реформа. У 1947 р. скасовано карткову систему розподілу товарів і провели обмін грошей на нові у пропорції 10:1. Вклади до 3000 рублів змінювалися 1:1. Перетворення були представлені як удар по спекулянтам, але тіньові ділки, разжившиеся на пограбуваннях та інших махінаціях під час війни, встигли розукрупнити вклади до безпечного розміру або перевести гроші в золото та інші коштовності. Значна частина постраждалих мала готівкові гроші, зароблені чесною працею, – робітники з високими розрядами або зайняті на шкідливих виробництвах, творча і технічна інтелігенція і т. д.
Висновок
Війна значно погіршила якість життя уцілілих на фронтах і вижили в тилу. За багатьма економічними показниками країна була відкинута на роки і десятиліття тому. До відновлення зруйнованих освітніх і лікувальних закладів багато не могли отримати ні якісної освіти, ані кваліфікованої медичної допомоги.
Відродження транспортної і виробничої інфраструктури та зведення житла відбувалося ціною не менш напружений, ніж у роки війни, праці. Частина культурних цінностей виявилося знищено, розграбовано і втрачено назавжди. Тому наслідки тих страшних років тривають досі.Понад ¾ століття минуло з моменту, коли весь світ здивувала звістка про вторгнення фашистських полчищ на землю росіян. І скоро вона стане вічною постіллю останнім живим свідкам тих страшних років війни. Але не можна забувати про те, якою ціною обійшлася Перемога.