Унікальне для Європи явище — Велике переселення народів — зіштовхнув дві протилежності – античну цивілізацію і варварський світ, і ознаменувало перехід від античності до Середньовіччя. Продуктом взаємодії двох культур стало зародження середньовічної цивілізації.
Причини та етапи Великого переселення народів
Масштабне переселення племен на території сучасної Європи почалося в II столітті н. е. Етнічний склад цих земель зазнав істотні зміни до кінця VII століття.
Головні причини міграції народів:
- Збільшення чисельності окремих народностей, необхідність у розселенні на нові території, поневолення інших племен, нажива на грабежі, розбої.
- Зміна клімату (похолодання, зливи, затоплення територій в районі Північного моря) призвело до неврожаїв, нещасть, високої смертності, необхідності пошуку земель з теплим кліматом, родючими грунтами.
- Криза Західної Римської імперії, ослаблення її могутності.
- Розвиток торговельних відносин в землях Середземномор’я і Причорномор’я.
Історики умовно ділять Велике переселення народів на 3 етапи:
Німецький
Тривав з II по VI століття н. е. Коли в пошуках зручних місць для розселення, войовниче плем’я готовий початок міграцію з території сучасної Швеції по Балтійському морю і Віслі до узбережжя Чорного моря. До них приєдналися бургунди, вандали. В причорноморських степах на той момент жили сармати, слов’яни, фракійці. Міграція відбувалася в 2-х напрямках з півночі на південь до узбережжя Чорного, Азовського морів та на Балкани, де перебувала територія Римської імперії.
Гунська
У IV-V століттях. Етап пов’язують із вторгненням численного племені гунів на територію сучасної Європи. Це був кочовий народ, що прийшов з Азії. Завоювання гунів супроводжувалося розоренням, спустошенням земель сучасних Румунії, Польщі, Італії, Чехії, Словаччині. Вождь Аттіла зумів об’єднати племена тюрків, германців, гунів та інших народностей в єдину державу, що простирався від Рейну до Волги. Їм протистояли франки, готи, римляни.
Слов’янський
Тривав з VI по VII століття. Пов’язаний з міграцією слов’янських народів на Балкани, в Східну і Центральну Європу. Одні заселили території сучасних Чехії, Словаччини, Сербії, Хорватії, Боснії, Болгарії. Слов’яни стали проживати на одних землях з германцями, що вторглись у Грецію, Візантію.