4. Південна Боосавла, 17,5 км

Південна Боосавла, розташована на північний захід від родовища шлейфу Пеле, насправді складається не з одного, а з трьох окремих гір, сполучених піднесеною рівниною. Кожна гора має унікальну форму і рельєф.

Боосавла є найвищою горою на Іо: на основі стереофонічної роботи у виконанні Пола Шенка і співавторів, зробленої в 2001 році, можна зробити висновок, що цей масив має висоту не менше 17,5 км. Це більше 7 км, ніж наступна найвища гора на Іо – Евбея.

Гора має неправильну форму, з відносно пологим ухилом на більшій частині гори, за винятком різкого обриву на південно-східній околиці піку.

3. Стіна Япета, 13 км

Гірський хребет на Япете з 2004 року залишається загадкою. Нове моделювання показує, що він утворився з скелястих уламків, які падають під малими кутами, що дозволило б матеріалу переміщатися вниз і накопичуватися в безперервний гірський масив.

Перші астрономи, які спостерігали Япета, не могли розгледіти гірську ланцюг, що охоплює три чверті екватора, але вони могли бачити, що одна сторона яскравіше іншої, тому матеріал поверхні на цих гранях повинен відрізнятися.

Перші натяки на те, що гори Япета оточують екватор, з’явилися, коли космічний корабель Voyager 2 пролетів над Сатурном і його супутниками в 1981 році. Вчені побачили, що біля екватора було кілька «вирівняних» гірських вершин.

Цікаво, що лише у грудні 2004 року, коли космічний корабель “Кассіні” пролетів повз Япета, астрономи визначили, що ці вирівняні вершини були частиною ланцюга гір довжиною 1400 км, яка досягає майже 12 км у висоту.