9. Етюд сіль мінор, тв. 33 №8

Сама назва твору Етюд сіль мінор, тв. 33 №8, яке сам автор дав п’єсами свого нового циклу, говорило про те, що тут поєдналися оригінальні технічні завдання з гарячим прагненням до барвистого змалюванню за допомогою звуків. Обидва цих мотиву, мелькавших вже раніше в прелюдіях Рахманінова, виступають у цьому творі з ще більшою образністю і рельєфністю.

Тут, як і в інших творах цього періоду, знайшли своє відображення думки і переживання композитора про подальшу долю Росії, гарячий протест проти неминучого наближення чогось дійсно загрожує.

8. П’єса-фантазія соч. 3 №2 «Прелюдія»

У перший раз на великій сцені сцені твір П’єса-фантазія соч. 3 №2 «Прелюдія» прозвучало в 1892 році, і відразу ж стало неймовірно популярним. Навіть через багато років, коли Рахманінов вже емігрував до Штатів, прелюдія залишалася актуальною і дуже відомою.

Кожне американське інтерв’ю Рахманінова, обов’язково супроводжувалося питанням, що стосуються прелюдії. І одного разу, втомившись від запитань на цю тему, Рахманінов сказав, що просто написав музику, і не потрібно наполегливо шукати в ній програмний задум.