Менеджер будь-якої ланки щоденно управляє безліччю факторів, але далеко не кожен менеджер здатний керувати своїм стресом. Спочатку це не здається проблемою. Як правило, люди починають серйозно замислюватися про стрес, коли він уже завдав відчутного збитку, позначився на здоров’ї, і це стало заважати, в тому числі і професійної діяльності.

З цієї точки зору, набагато раціональніше буде запобігти ймовірним захворювання, ніж потім намагатися їх вилікувати. Не кажучи вже про те, що жодна посада не дасть відчуття благополуччя при поганому самопочутті, постійної втоми і негативних емоціях.

Стрес ― це фізіологічний процес, що протікає у всіх без винятку, а його вплив на системи органів цілком реально і закономірно. Стрес широко обговорюється, і це розмиває сам термін, робить його чимось абстрактним, від чого легко відмахнутися, змиритися з ним, як з неминучістю зразок поганої екології. Але щоб з чимось впоратися, треба це зрозуміти.

Що таке стрес і навіщо він потрібен?

У стресу є біологічна причина і чітка послідовність.

Стрес в загальному розумінні ― зовсім не хвороба, не психологічне відхилення, а нормальна реакція організму на будь-які зміни в навколишньому середовищі, на все, що потребує підвищеної уваги та напруження сил, негайного прийняття рішень. Це ціла складна система, вироблена в ході еволюції, нерідко рятує життя наших предків, та й у даний час вона успішно спрацьовує в екстремальних ситуаціях, при загрозі життю і т. п.

У повсякденному житті, особливо при напруженій роботі стрес теж допомагає, мобілізуючи розумові можливості, прискорюючи роботу мозку, допомагаючи сфокусуватися. Проблема лише в тому, що внутрішні резерви обмежені, будь-якого живого організму потрібно час на їх відновлення. Не варто помилятися: не шкідливий стрес сам по собі, а його тривалість, або частота ― або і те, і інше.

Часто пишуть, що вегетативна нервова система людини (та, що регулює автоматичні процеси травлення, дихання) не робить відмінностей між нападаючим на нього тигром або нападником на нього босом, між вилетів з-за рогу автомобілем або вилетіла комп’ютерною програмою. Це, звичайно, спрощення, чи це й справді так, ми б дуже швидко помирали від виснаження всіх ресурсів організму. У повсякденному житті реакція може бути не такою вираженою, але вона досить схожа. І це пояснює те, що відбувається в тілі під час стресу.

Що потрібно організму в потенційно небезпечній ситуації? Максимальна кількість енергії з наявних ресурсів, щоб тікати чи оборонятися.

Спочатку мозок отримує сигнал про небезпеку і подає сигнали гіпофізу ― головною залозі, що управляє всіма іншими залозами в організмі. Гіпофіз викидає в кров гормони, які діють на наднирники, а надниркові залози виділяють ряд гормонів стресу: адреналін, норадреналін, кортизол.

Потім дані гормони запускають ланцюг реакцій, так чи інакше спрямовані на отримання енергії, на приведення організму в повну бойову готовність. Проте один гормон має кілька ефектів, супутніх того, заради досягнення якого вони вироблялися, один гормон діє на різні органи, і це не завжди буває необхідно в конкретній ситуації.

При помірному або короткочасному стресі це не критично, щось з цього, в залежності від обставин, ― навіть виправдано. Незабаром після припинення дії подразника обмін речовин повертається в колишній стан. Але якщо стресові ситуації відбуваються дуже часто, кортизол і адреналін знаходяться в крові постійно, і це повністю збиває нормальне функціонування організму. З цим і будуть пов’язані негативні наслідки стресу.

Якими можуть бути наслідки стресу?

Серцево-судинні захворювання

Всім відомо, що хвилювання погано позначаються на серці. Чому так відбувається? В гіпотетичній небезпечної ситуації організму потрібна швидка доставка кисню і речовин до певних, життєво важливим тканин, до мозку ― щоб здійснювати пошук рішень, до м’язів ― щоб тікати чи битися. Тому різко частішають дихання і серцебиття, артеріальний тиск підвищується за рахунок звуження судин.

При нормальної життєдіяльності певні рецептори у судинах не дають тиску піднятися вище визначених величин, однак при частому емоційному напруженні, якщо тиск піднімається часто, то цей поріг підвищується, і у людини розвивається гіпертонія.

Часте збудження міокарда веде до порушень фаз серцевих скорочень. Крім того, гормони стресу викликають згортання крові. Це потрібно для того, щоб зменшити крововтрати при можливу травму, проте така травма навряд чи загрожує при виконанні своїх службових обов’язків менеджера. Набагато більшу небезпеку для нього представляє ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда, адже згустки крові утворюють тромби, які закупорюють судини, в тому числі, і судини, які живлять серцевий м’яз.

Погіршує становище та високий вміст холестерину в крові ― це також ефект гормонів стресу. Адже, по суті, відбувається наступне: для отримання енергії складні речовини розщеплюються на більш прості, в першу чергу, вуглеводи розщеплюються до глюкози, але в хід йдуть і жири, продуктом розщеплення яких якраз служить холестерин і інші тригліцериди, що сприяють утворенню бляшок у судинах. Якщо вони знаходяться в кровотоці постійно, це негативно позначається на здоров’ї серцево-судинної системи.

Постійно підвищений вміст глюкози в крові також не проходить безслідно і може призвести до розвитку діабету 2 типу.

Розлади травної системи

Якщо одні функції активізуються під час стресу, то інші, навпаки, пригнічуються, щоб не витрачати зайву енергію. Так, травлення відходить на другий план, але якщо стрес не припиняється, це загрожує збоями в роботі всієї системи. Найшкідливіші з яких ― запори, діарея, синдром роздратованого кишечника ― можуть стати першими сигналами про те, що стрес вже позначається на здоров’ї.

Гормони стресу порушують баланс соляної кислоти в шлунку, що згодом призводить до виразкової хвороби. Поряд з гіпертонією, виразка давно вже стала вважатися професійним захворюванням керівників.

Ослаблений імунітет

Кортизол пригнічує імунні реакції, у тому числі запалення. Запалення, як і стрес, ― пристосувальна реакція, проте може завдавати і шкоди, пошкоджуючи тканини. У гострих ситуаціях придушення імунітету ― справді корисний механізм, але постійна присутність кортизолу в крові знижує опірність інфекціям.

Шкірні захворювання

Швидше за все, нейродерміти, псоріаз і екзема пов’язані також з імунною системою. Крім цього, у зв’язку з ослабленням імунітету погіршується опірність до шкірних інфекцій грибкової та вірусної природи.

Псоріаз

Онкологічні захворювання

Є прямий зв’язок між хронічним стресом і раком, учені поки не з’ясували. Можливо, загальне ослаблення організму відіграє якусь роль.

Також відомо, що стрес впливає на хромосоми, скорочуючи їх кінцеві ділянки, що відповідають за розподіл, що означає раннє старіння. Впливають гормони стресу на ДНК в якомусь іншому ключі, також достовірно невідомо.

Тим не менш, є зв’язок між стресом і розвитком вже наявної онкології. Це вірно й у відношенні інших захворювань: стрес загострює всі приховані і хронічні захворювання. Однак у випадку з раком велике значення для росту і поширення ракових клітин має швидкий потік крові і лімфи ― ефект гормону адреналіну. Інший гормон стресу ― норепінефріну ― стимулює ріст кровоносних судин, в тому числі і живлять пухлину.

На саме виникнення раку стрес впливає опосередковано, впливаючи більше поведінку і звички людини, схиляючи його до нездорового способу життя.

Порушення в роботі нервової системи

Одними з перших проявляються такі ознаки стресу, як порушення сну, головні болі. Потім виникає млявість, апатія, знижується концентрація, людина, схильний до стресу на постійній основі, починає допускати помилки в роботі. Навіть якщо робота раніше приносила радість, вона може почати викликати огиду. Недарма професійне вигоряння часто називають «синдромом менеджера»

При тривалому збудженні головного мозку порушуються зв’язки між нервовими клітинами в ньому, що веде до неврозів, депресивних і тривожних станів. Це загрожує також і психосоматичними захворюваннями, тобто, захворюваннями різних органів, викликаними порушеннями в роботі нервової системи. Це може бути не тільки виразка і болі в серці, але і будь-яке захворювання, на перший погляд взагалі не пов’язане з психікою. Такі захворювання практично не піддаються лікуванню звичайними фахівцями, як правило, необхідна допомога психотерапевта.

Варто зазначити, що у спробах самостійно впоратися з емоційним дискомфортом люди часто вдаються до допомоги алкоголю, куріння, що не тільки викликає залежність і шкодить іншим системам органів. Алкоголь є депресантом, тому в довгостроковій перспективі тільки погіршує симптоми депресії, породжуючи, таким чином, замкнуте коло.

Гормональні збої

Гіпофіз, стимулируясь гіпоталамусом, викидає в кров гормони, що діють не тільки на надниркові залози, що відіграють провідну роль у механізмі стресової реакції, але і на інші залози, в тому числі, статеві і щитовидну. Порушення репродуктивної системи, безпліддя, хвороби щитовидної залози теж можуть бути викликані стресом.

Набір ваги

Це не пряма дія стресу, але вірно те, що кортизол викликає у людини підвищений апетит, нестримне бажання солодкого і жирного. У результаті жир відкладається навколо внутрішніх органів, особливо в області талії.

Невже немає виходу?

Про шкідливість стресу відомо багато, але, незважаючи на це, від нього продовжують страждати, а поради з розряду «поменше нервувати» давно викликають сміх. Дійсно, роботу не кинути, а нервова система не відключається по команді. Насправді, є дієві та науково обґрунтовані способи зменшити вплив стресу на здоров’я.

 

• Рухатися. Це найприродніший спосіб нівелювати руйнівну дію кортизолу. Саме так повинен працювати механізм стресу в природі. Стресова ситуація вимагає відповідної дії ― втечі або нападу, що і відбувається, після чого рівень гормонів приходить в норму. Тому не випадково, що фізична активність покращує емоційний фон.
• Спати не менше 8 годин на добу. Сон ― незамінна умова для здоров’я, адже під час нього відновлюються клітини мозку і інших органів.
• Отримувати добову норму вітамінів і мінералів. Без магнію, фосфору, кальцію неможлива нормальна робота серцево-судинної і нервової системи.
• Робити перерви в роботі. І не так важлива тривалість перерв, як їх частота. Але, навіть не маючи можливості перериватися регулярно, можна отримати користь від одного-двох перерв на день, якщо навчитися досягати в цей час повного розслаблення. В інтернеті є безліч технік дихання і м’язової релаксації. Важливо хоча б не сидіти в цей час в інтернеті, адже це теж сенсорна навантаження ― неважливо, користується людина гаджетом по роботі або для розваги.
• Знаходити час на улюблені заняття. Емоційне розвантаження дуже важлива. Хобі-терапія давно увійшла в практику як на Заході, так і у відомій своєю самовідданістю в роботі Японії. Нікого вже не дивує, коли топ-менеджер компанії у вільний час займається ліпленням або вирощуванням квітів. Після таких сеансів творчості прилив сил відчувають навіть ті, хто вважав, що енергія покинула їх назавжди ― головне, знайти заняття по душі.
• Якщо проблема стресу вже набула загрозливих масштабів, не варто ходити намагатися відновити рівновагу манівцями, єдине розумне рішення ― звернутися до психотерапевта.

 

На все, що лежить в емоційній сфері, у сучасної людини часто просто не залишається часу. Воно й зрозуміло, адже стрес не завдає негайний відчутної шкоди. «Це неприємно, але це витрати успішної кар’єри», ― так міркує більшість.

Психіка дійсно витримує дуже багато, у деяких людей більше, ніж у інших, але ніхто не знає, що буде тією «соломинкою, яка зламала спину верблюдові». Тому навіть невеликі зміни в способі життя важливі і потрібні, зокрема для тих, хто зайнятий в сфері менеджменту, а значить, на постійній основі схильний до безлічі стресових впливів.