Форми мислення

Основні форми мислення – поняття, судження, узагальнення і умовивід. З допомогою понять ми визначаємо ознаки предметів і явищ. Наприклад, поняття «корисно» характеризує об’єкт або дію як гарне і потрібне для здоров’я.

Судження – це така побудова думок, при якому ми погоджуємося з якоюсь ідеєю або відкидаємо її. Коли ми говоримо собі: «Так, огірки корисні, тому їх потрібно їсти побільше» або: «Так, огірки, звичайно, корисні, але я їх не люблю і не буду», – ми виносимо судження.

Узагальнення – це виділення групи предметів, що мають загальні ознаки. Знаючи, що огірки, помідори та капуста корисні і що вони – овочі, ми узагальнюємо: «Овочі – корисні».

Умовивід – це той висновок, який робить людина на основі кількох суджень. Наприклад, на основі суджень: «Овочі корисні» і «Ті, хто їсть багато гамбургерів, частіше страждають хворобами серцево-судинної системи» можна зробити висновок: «Краще їсти овочі, ніж гамбургери».

Розумовий процес включає в себе аналіз, тобто розкладання цілого на складові частини, і синтез – побудова цілого з частин.

Аналіз і синтез можна порівняти з приготуванням будь-якої страви. Спочатку ми згадуємо, з яких продуктів воно складається, а потім змішуємо ці продукти в певному порядку, підсмажуємо, тушкуємо або запікаємо. Така ж «кухня» і у мислення.