Методи прогнозування, експертні, формалізовані, статистичні, математичні, соціально-економічні, фактографічні, якісні методи та їх характеристика

Методи прогнозування – це сукупність способів вивчення об’єкта прогнозу для формування певного поняття.

Розглянемо, які виділяють типи прогнозування, що передбачає собою прогноз, розберемося в головних термінах, дамо характеристику методів.

Загальні поняття методології прогнозування

Прогноз — це передбачення майбутнього певного об’єкта. Вміння прогнозувати необхідно на початковому етапі будь-якого справи. Існує певна методика прогнозування. Спочатку необхідно визначитися з об’єктом і з суб’єктом.

Об’єкт — процес, про стан якого дається прогноз.

Суб’єкт — організація, спеціаліст або дослідницька група, яка здійснює аналіз об’єкта.

Методологія прогнозування – ціла наука, яка вивчає різні методи прогнозування.

Відмінність прогнозування від планування

Прогнозування — це процес передбачення, як будуть розвиватися події до їх настання.

Планування — правильний розподіл ресурсів, це процес, спрямований на визначення цілей, завдань і дій на майбутнє.

Прийоми прогнозування – це математичні, логічні дії для отримання прогнозів для подальшого моделювання процесу.

Типи прогнозування

Виділяють наступні типи:

  1. Інтуїтивне. Яскравий приклад цього типу прогнозу – продукт вигадки фантастів, казкарів.
  2. Пошукове, яке підрозділяється на традиційне і новаторське. Це наукове прогнозування проходить під девізом: «Вчора, сьогодні, завтра», спираючись на джерело інформації, проникає в майбутнє.

Традиційний підхід: розвиток економіки проходить поступово, безперервно, проекція (екстраполяція) цього найближчим завтра.

Новаторський підхід: зовнішня і внутрішня середовище по-своєму діють на розвиток об’єкта, тому намічається тенденція варіативності. Такий підхід з’явився в кінці XX століття, в свій час займав лідируюче положення в складанні планів.

Види прогнозів

    1. Короткостроковий і довгостроковий.
    2. Пасивний і активний.

Пасивне прогнозування: організація із-за деяких причин (відсутність фінансів, наприклад) не в змозі змінити стратегію, допускає можливість самостійного зміни зовнішніх факторів.

Активне прогнозування: об’єкт дослідження активно впливає на перспективні плани, на середу.

  1. Варіантний і інваріантний. Один шлях розвитку — це інваріантний вид прогнозу, наявність декількох варіантів — це варіативний прогноз.
  2. Точковий та інтервальний. Точковий — тільки один підсумок. Інтервальний — розширений діапазон у відповідях.

Класифікація методів прогнозування

Прогностичний метод; за правилом дії методів; за способом добування інформації.

Існують комбіновані методи. Якщо сказати коротко: об’єднання різних форм прогнозування.

Іноді не існує конкретного методу для постановки прогнозу, особливо для цілих соціальних і економічних систем. У таких випадках суб’єкт пробує кілька методів.

Загальна характеристика методів прогнозування

Процес визначення майбутнього — це кропітка праця досвідчених фахівців. Наукове прогнозування застосовується в економіці, соціологічної сфері, в медицині. Приклад використання – прогноз погоди.

Експертні методи

Базується на експертній інформації. При методологічно правильному підході до прогнозування гарантуються точність, відтворюваність результату. Експертна оцінка потрібна, коли немає наукового розрахунку по об’єкту.

Призначення цього методу – створення якогось уявлення про подальші перспективи. Прогноз будується на основі оцінки опитування та аналізу. Оцінка будується у вигляді зворотного зв’язку після експертного опитування, генерації ідей, ігрового моделювання.

Формалізовані методи

В основі лежить математичний розрахунок, вивчення досліджуваного об’єкта в часових рядах. Прогноз вираховується за допомогою математичних формул.

Статистичні методи

Застосовуються в планових та маркетингових, а також в аналітичних відділах організацій, торгівлі, страхових і фінансових компаніях, банках, установах уряду. Використовуються фактографічні відомості.

Дивіться також:  Німецька класична філософія, загальна характеристика, особливості, основні проблеми та специфічні риси, хронологічні рамки, представники

Метод прогнозного графа

Спочатку ставиться за мету. Намічаються оцінки засобів у кількісному еквіваленті в целедостижении. Далі кожен суб’єкт намічає проміжні цілі. Знову аналізуються попередні цілі. Тут працює комісія в новому складі.

Дії наступні:

  • оформляються графи целедостижений;
  • графи допомагають коригувати цілі на другому рівні;
  • оформляються підграфи, де аналізується наявність циклів, тупиків.

Граф попереднього прогнозу на базі всього процесу вивчається незалежними експертами, які аналізують кількість оцінки вершини (мета) і дуги (робота). Далі прогнозування будується з допомогою математичних обчислень.

Метод простої ковзної середньої

Це один з найпопулярніших методів згладжування. Згладжуються незначні відхилення в розрахунках, щоб отримати значення, які впливають на головний фактор.

Початковий рівень аналізу замінює середня арифметична величина в період певного проміжку часу. Далі за аналогією цей період зсувається на ще одне спостереження, розрахунок повторюється, причому періоди визначення середньої не змінюються.

Отже, в будь-якому випадку середня залишається центральної і виконує функцію критерію для даної точки.

Методи прогнозування цін

Їх декілька:

  1. Експертна оцінка: анкети, опитування; методи Дельфі, мозковий штурм; рангова кореляція. Показниками присвоюються номери рангу анкетними даними, опитування. Експерти роблять відповідні висновки.
  2. Параметричні методи: залежність ціни від купівельних властивостей товару, продажу або ступеня якості продукції. Обчислення такої залежності важливо на початковому етапі прогнозування.
  3. Коефіцієнтний метод — прогноз про прибутки і збитки, баланс оформляється коефіцієнтами. Аналіз собівартості та чистого прибутку визначає цінову політику.
  4. Матричний метод: розробляються матриці звичайних змін за певний час реальних і очікуваних цін.

Критерії і чинники вибору методу прогнозування

Вибір залежить від конкретних факторів, від області роботи, інформованості, кількісних оцінок.

Для виконання термінового прогнозування потрібні оперативні методи.

Для стратегічних прогнозів необхідно застосувати методи в комплексі.

Основні критерії методик:

  • цілісний характер прогнозування;
  • варіативність;
  • достовірність і точність прогнозу;
  • постійність;
  • економічний фактор.

Оцінка достовірності прогнозів

Помилки при прогнозуванні:

  • груба екстраполяція даних;
  • з-за відсутності фактів приблизне визначення майбутніх подій та їх впливів на об’єкт;
  • великі складності для стратегічних дій.

Це необхідно виправити. Потрібно застосувати регресійний аналіз криволінійне або згладжування. Частково долається з допомогою методу Дельфі. З накопиченням досвіду застосування методик збільшується коефіцієнт точності результату.

Приклади ефективного застосування методології прогнозування

В бізнес-середовищі, в менеджменті. Упор на складений висновок за станом ринкових відносин, цінових змін, фінансових показників.

Сфера застосування прогнозування:

  • математичні моделювання для прогнозу аварійних ситуацій;
  • еколого-економічний прогноз для країни;
  • соціально-економічні методи прогнозування громадських розвитку;
  • у квантовій фізиці, нових біотехнологій, медицини, управлінні;
  • правове прогнозування.

Роль методології та прогнозування у сучасному світі

Технологічний прогрес диктує свої правила, при цьому у всіх галузях підвищується невизначеність у завтрашньому дні. Часто виникають кризові ситуації в економіці, соціальній сфері, політиці. Глобалізація сприяє появі вселенських ризиків.

Екологічні проблеми, техногенні катастрофи, військово-політичні проблеми вказують на необхідність прогнозування, що дозволить уникнути катастроф або зменшити їх розміри.