Початок кар’єри

Перша роль на великому екрані відбувся в 1959 році, у військовому фільмі «Ніколи не було так мало, робота в якому викликала розчарування у актора відсутністю і властивості пропонованих азіатам ролей. Не бажаючи миритися з подібною ситуацією, в 1965 році Ивамацу і шестеро інших акторів створили театральну організацію «Гравці Сходу-Заходу», розпочавши свою діяльність у підвалі церкви. Це було одне з перших установ такого роду, завдяки якому іммігранти зі Сходу змогли навчитися акторської майстерності та отримати довгоочікувані ролі.

Компанія виховала не лише артистів, а й азіатсько-американських драматургів. Учасники «Гравців Сходу-Заходу» прославилися в 1976 році, коли вони поставили «Тихоокеанські увертюри», мюзикл Сондхейма про насадження Японії західних норм і ідеалів в 1853 році, повністю розказаний з точки зору японців. У постановці задіяний тільки азіатський акторський склад, в нього входив і Мако Ивамацу, який за цю роль отримав номінацію на премію «Тоні». Це був перший мюзикл, де грав актор. Аж до 1989 року Мако залишався художнім керівником цієї театральної компанії.

У 1966 році актор Мако Ивамацу знявся в одній з головних своїх фільмів – драмі «Піщана галька». Дія картини розгортається в Китаї 20-х років, під час Громадянської війни. Мако дісталася незначна роль Похана, який спілкувався з білими моряками на китайсько-англійською і ставився до них з повагою, як до господарів. Ивамацу настільки блискуче зіграв цього персонажа, що, здавалося б, прохідна роль змогла зачепити Американської академії кіномистецтв. За цю роботу Макото був удостоєний номінацією на премію «Оскар» за «кращу чоловічу роль другого плану», що призвело до збільшення і поліпшення ролей для азіатських акторів.