Леонід Брежнєв – радянський державний і партійний діяч, який керував СРСР протягом 18 років. Чотириразовий Герой Радянського Союзу і володар Ленінської премії по літературі (1979).
У загальній складності Брежнєв мав 117 радянських та іноземних нагород. Згідно з проведеним опитуванням в 2013 р., народ назвав його кращим главою держави СРСР.
У біографії Брежнєва багато цікавих фактів. Чого варто тільки те, що під час Великої Вітчизняної війни він був активним її учасником на фронті, а не відсиджувався в тилу. Але про все по порядку.
Отже, перед вами коротка біографія Брежнєва.
Біографія Брежнєва
Леонід Ілліч Брежнєв народився 6 (19) грудня 1906 року в селі Кам’янське Катеринославської губернії (нині Дніпропетровська область).
Він зростав у простій робітничій родині Іллі Яковича та Наталі Денисівни, в результаті чого з раннього віку був привчений до праці. Глава сімейства працював на металургійному заводі.
Крім Леоніда, в сім’ї Брежнєвих народилися ще двоє дітей.
Особливі прикмети Леоніда Брежнєва
Дитинство і юність
Коли Брежнєву виповнилося 9 років, він почав навчатися в гімназії. Відучившись в ній 6 років, він влаштувався працювати на маслобойную фабрику. Через 2 року, натхненний ідеями комунізму, юнак вирішив стати комсомольцем.
У період біографії 1923-1927 рр. Леонід Брежнєв навчався в технікумі і освоїв професію землеміра. Пізніше його перевели на Урал, де він був удостоєний посади заступника начальника окружного земельного управління.
Брежнєв — курсант Забайкальської бронетанкової школи (1936)
Брежнєв вирізнявся працьовитістю і легко ладнав з людьми. Він добре справлявся з усіма завданнями, які ставило перед ним керівництво. У 1930 р. його призначили керівником відділу землеустрою Свердловського управління.
Восени того ж року Леонід Брежнєв успішно складає іспити в Московський машинобудівний інститут. Через рік він переводиться на вечірній факультет Кам’янського металургійного інституту. Паралельно з цим майбутній глава СРСР трудиться на місцевому металургійному заводі.
24 жовтня 1931 р. в біографії Брежнєва відбувається важлива подія: він стає членом компартії Радянського Союзу. Через 4 роки він вже працював начальником Силового цеху на заводі ім. Дзержинського.
Однак попрацювати начальником йому довго не вдалося. У цьому ж році Брежнєва призвали в армію, де він дослужився до лейтенанта.
По поверненню додому, Леонід Ілліч влаштувався працювати директором в металургійному технікумі. У 1937 р. в його біографії стався переломний момент. Брежнєв почав активно займатися політичною діяльністю. Пізніше він став заступником голови Дніпродзержинського міськвиконкому.
Партійна діяльність
У період біографії 1938-1941 рр. Леонід Брежнєв завідував місцевим відділом обкому компартії України, обирався секретарем обкому в якості агітатора і пропагандиста, а також обіймав посаду секретаря обкому по оборонній промисловості.
На початку Великої Вітчизняної війни (1941-1945) Брежнєв вирішував питання пов’язані з евакуацією промисловості. Потім він служив на політичних посадах у лавах Червоної Армії. За несення відмінної служби він дослужився до генерал-майора.
Після закінчення війни Леонід Брежнєв, як і його співвітчизники, відбудовував зруйновані фабрики й заводи. Радянська економіка перебувала в дуже важкому становищі, тому народові доводилося вдень і вночі посилено працювати.
При цьому Брежнєв ніколи не переставав цікавитися політикою. На той момент він став першим секретарем обкому Запорізької компартії за протекцією Микити Хрущова. Справедливо зауважити, що між Хрущовим та Брежнєвим були дуже хороші стосунки, завдяки чому останній зміг зробити блискучу політичну кар’єру.
Політична біографія Брежнєва
Коли Леонід Ілліч став одним з провідних партійних діячів, він познайомився з Йосипом Сталіним. Той у свою чергу високо оцінив Брежнєва і похвалив за роботу. Незабаром Сталін призначив його першим секретарем ЦК КПРС Молдавії. Потім Брежнєв став заступник начальника Головного політуправління Військово-морського флоту і армії.
У 1954 р. Микита Хрущов – новий глава СРСР, – відправив Брежнєва в Казахстан на посаді секретаря компартії. Перед ним ставилися дуже непрості завдання. Йому довелося керувати освоєнням земель Цілини, в яких так потребувала країна.
Крім цього Брежнєву належало брати участь в будівництві космодрому Байконур, а потім займатися питаннями, пов’язаними з космічною галуззю.
Правління Брежнєва
Перед тим, як стати Першим секретарем ЦК КПРС Леоніду Іллічу Брежнєву довелося брати участь у змові проти Микити Хрущова, якого невдовзі зняли з усіх посад.
Ставши главою величезної держави, він поставив на основні посади нових людей, які викликали в нього довіру. Цікавий факт, що серед них були Юрій Андропов і Костянтин Черненко, які пізніше будуть керувати СРСР.
Коли в 1964 р. Брежнєв прийняв кермо правління, в країні було оголошено про повернення до «ленінських принципів колективного керівництва». У зв’язку з цим всі ключові питання вирішував партійний апарат.
Таким чином, всі міністерства СРСР, по суті, були виконавцями вже прийнятих рішень. Кожна людина, який хотів отримати значущу посаду, повинен був обов’язково перебувати в партії.
На першому етапі правління Леоніда Брежнєва у вищих ешелонах влади процвітала бюрократія і корупція в особливо великих розмірах. Тоді партія взяла курс на розвиток зовнішньо-промислового комплексу.
При цьому треба зауважити, що до того часу в СРСР були серйозні проблеми зі свободою слова. Будь-які ідеї або думки, що йде врозріз з лінією партії, відразу ж придушувалися.
Одними з основних досягнень Брежнєва є досягнуті угоди з Америкою, що стосуються обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Крім цього він підписав відповідні документи, згідно з якими СРСР гарантував не втручатися у внутрішні справи інших країн.
У 1977 р. Леонід Ілліч поставив свій підпис у радянсько-французької декларації про нерозповсюдження ядерної зброї. Все це сприяло серйозної розрядці міжнародної напруженості.
Проте потім ситуація знову загострилася після того, як Брежнєв наказав ввести радянські війська в Афганістан. У відповідь на це Захід ввів проти СРСР секторальні санкції, які вкрай негативно вплинули на газову галузь. З цього моменту в країну більше не постачалося обладнання для газопроводів і труби потрібного діаметра.
Існує думка, що Леонід Брежнєв не думав, що війна в Афганістані затягнеться на такий довгий період. За 10 років цього конфлікту в ньому загинуло близько 40 000 радянських солдат. Крім цього відносини між США і СРСР сильно погіршилися.
Під правлінням Брежнєва Радянський Союз брав участь у В’єтнамському військовому конфлікті. Також влада дала згоду на введення військ у Чехословаччину. У 1980 р. Леонід Ілліч почав розробляти план військової інтервенції в Польщу, у зв’язку з чим налаштував проти себе весь світ.
Результатом правління Брежнєва стало стрімке падіння економіки, яку його спадкоємці вже не змогли врятувати. Незважаючи на це, багато людей позитивно відгукуються про нього.
Роки правління Брежнєва називають «епохою застою», хоча багато хто вважають її одним з найбільш сприятливих періодів історії СРСР.
Особисте життя
З майбутньою дружиною Вікторією Денисової, Леонід Брежнєв познайомився в 19-річному віці. Зустріч молодих людей сталася на танцмайданчику. Дослідники біографії Брежнєва називають їх сімейний союз досить спокійним, і навіть зразковим.
Дружина ніколи не втручалася в політичне життя чоловіка, вважаючи за краще цим займатися вихованням дітей. У шлюбі у них народився хлопчик Юрій і дівчинка Галина. Варто зауважити, що в юності дочка Брежнєва неодноразово фігурувала в різних скандалах.
Сьогодні в пресі чи по телебаченню часто можна чути про те, що у Леоніда Брежнєва було чимало коханок. Тим не менше, всі ці історії не підтверджуються жодними фактами.
У вільний від роботи час Брежнєв любив ходити на полювання, а також виявляв жвавий інтерес до автомобілів. На вихідних він намагався відвідувати будь-які культурні заклади. Його часто можна було побачити в театрах, цирках або на спортивних змаганнях. Завдяки цьому генсек міг відволіктися від політики, яка забирала всі його сили.
Оскільки Леонід Брежнєв виріс у простій родині, він не був залежний від розкоші і раціонально розпоряджався грошима. Цікавий факт, що всі зароблені кошти він перекладав на ощадкнижку.
При цьому він прагнув зробити все можливе, щоб радянський народ міг гідно взуватися, одягатися, мати житло, побутову техніку і добре харчуватися.
Багато в чому саме тому люди з щирою ностальгією згадують «Епоху застою» і цікавляться біографією Брежнєва.
Смерть
Леонід Ілліч Брежнєв помер 10 листопада 1982 року у віці 75 років. Причиною його смерті виявилася зупинка серця. Його смерть стала справжньою трагедією для жителів СРСР.
На думку біографів, здоров’я вождя значно погіршився ще на початку 70-х років. Він майже не спав-за подій в Чехословаччині.
Саме в цей період у біографії Леоніда Брежнєва помітно порушилася дикція. Це стало наслідком прийому великої кількості заспокійливих ліків.
Коли Брежнєв помер, Юрій Андропов відразу ж приїхав на місце смерті. Він забрав портфель Брежнєва, всередині якого знаходилися компромати на всіх партійних діячів.
Похоронна процесія Леоніда Ілліча Брежнєва проходила 15 листопада біля Кремлівської стіни. На похоронах була присутня величезна кількість людей, у тому числі і 35 глав різних держав, які приїхали попрощатися з главою СРСР.
Всі найкращі, рідкісні та унікальні фото Брежнєва дивіться тут.
