Глава 2

Після ж у другій главі йдеться про події, що відбувалися на наступний день. Мельник буде головного героя, той, у свою чергу, відчуває красу природи, радіє білій імлі саду, наповненого яблуками. І поряд з цим виникають у персонажа думки про військових діях, про те, що все це створило зі світом, з природою, з душами людей… Скільки духовних калік сталося, стільки знівечених внутрішньо людей… Скільки не повернулися з бійні… Скільки втрат, скільки зруйнованого…

Вийшовши на свіже повітря, головний герой чує від бабусі про те, як у радовцев знову сталася страйк з криушанами, про те, як відкрили остроги, про те, як у села знову прийшли злодії, один з яких Прон Оглобин, який є вбивцею старости.

В цей час мельник, що повернувся від героїні на ім’я Анна Снегина, що вважалася старою приятелькою поета, оповідає, яке здивування викликало по відношенню до героя його приїзд у поміщиці. У результаті з-за натяків господаря будинку ліричний герой відправляється в село Криушку, щоб зустріти рідних йому мужиків.

Під’їжджаючи до призначеного місця, персонаж виявляє, як біля хати вбивці старости утворилося стовпотворіння. Селяни з радістю вітали героя, вимагали оповідань про його життя, про війну, про те, «хто такий Ленін». І, як не дивно, він говорить їм у відповідь: «Він – ви».