В одному селі проживала мати з донькою. Донька була слухняним і добрим дитиною. Всі любили її, особливо стара бабуся.
Її стали примічати в красивій капелюсі, яку одягла на неї улюблена бабуся. З тих пір, вона не знімала її, тому всі впізнавали її і промовляли: «А ось Червона шапочка!»
І ось напекла матінка солодких здобних булочок з повидлом і відправила дівчинку провідати хвору бабусю.
Вийшла наша героїня з дому і пішла по лісовій стежці. Та на узліссі помітила сіра тварина.
Не знала вона, що з дикими звірами в лісі не можна розмовляти, ось і показала дорогу до своєї родички.
А хитрий, злий і голодний вовк обдурив глупышку. І відправив її з самою важкою і подовженою дорозі. А сам помчав, що є духу, коротким шляхом.
В цей час, нічого не підозрюючи героїня, спокійно йшла, співаючи пісні. Вибирала найпрекрасніші квіти для букета.
Не минуло й півгодини, як злий і голодний вовк став стукати в двері хатини, де мешкала старенька.
Вона з радістю пустила його тому, що у неї був поганий зір і слух.
І відразу опинилася в животі у безсовісного, злого вовка.
В ту ж мить, йому стало важко, і він приліг на ліжко.
Потім, постукала в двері наша мила дівчинка.
Їй відповів хрипким голосом переодягнений, ситий вовк. Вона не злякалася. А на питання: «Хто там?» сміливо відповіла. Вовк дозволив увійти. Дівчинка побачила звіра в одязі бабусі, майже закритого теплим, пуховою ковдрою. На голові був надітий нічний чепчик.
Наша героїня почала розпитувати у нашої хворої:
– Чого збільшилися в бабусі очі?
І переодягнений вовк відповів: «Щоб тебе краще розгледіти!»
– Чому у Вас величезні вуха?
– Щоб чути, як ти зі мною розмовляєш!
І здивована дівчинка запитала: «Чому такі довгі руки?»
А хитрий вовк пояснив, щоб сильніше притиснути тебе до себе.
І тут наша Шапочка помітила гострі і довгі зуби. І запитала про це.
А злий вовк відкрив страшну пащу і швидко ковтнув дівчинку.
Поруч з лісом, де перебувала хатинка, йшли мисливці. Вони зловили підступного вовка і дістали всіх жертв: бідну внучку і перелякану стареньку.
Ця старовинна казка вчить нас того, щоб ми не розмовляли з чужими, невідомими людьми на вулиці, у незнайомому місці, не говорили, де живемо. Інакше, може статися біда! І інші люди не зможуть допомогти, якщо ви залишитеся наодинці з незнайомою людиною, здатним заподіяти вам зло. Будьте обережні. Не зупиняйтеся на дорозі і не заводьте розмову з чужими людьми! Не йдіть одні далеко від дому, намагайтеся завжди бути зі знайомими дорослими!
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника