Розповідь входить у збірник Записки мисливця
Низка неприємностей обрушилася на бідну голову Пантелея Еремеича Чертопханова. Ось, як вже два роки тому пішла від нього, кохана Маша. Чертопаханов, довго катував себе, він хотів повернути її, пригрозив навіть розплатою, але все виявилося марно. У Машиною родової крові, гаряча циганська кров, яка за великим рахунком і стала відправною точкою в їх розставання.
Після того, як Чертопаханов трохи оклигав. Від пережитого горя, його накрило чергове нещастя, гине його кращий друг Тихон Іванович Недопюскин. Який, останнім часом дуже мучився від задухи. Він також взяв гостро догляд Маші. Також переживав за приятеля. Ще за життя Недопюскин, заповів своєму другові маєток, яке перейшло Чертопаханову після його смерті. Однак, він вирішив його продати і замовити на могилу свого друга красиву статую.
Після цих бід справи бідного Пантелея Еремеича пішли зовсім погано. Одного разу проїжджаючи повз сусіднього села, він побачив, як мужики б’ють жида. Він вирішив за нього заступитися і врятувати бідолаху. За, що у відповідь вдячний жид вирішив віддячити свого рятівника, подарувавши йому гарного коня, але гордий Пантелей сказав, що заплатить двісті п’ятдесят рублів через півроку.
Кінь так сильно запав у серце Пантелея, що став навіть рідніше його Маші. Кінь зайняв весь його час, він дбав, плекав його. Мальок-Адель, став для нього справжньою гордістю. Але в ніч перед сплатою боргу, коня викрадають. І Пнтелей відразу ж підозрює, що це зробив жид Мошелей Лейбою. Але незабаром з’ясувалося, що це не він тоді після довгих роздумів, Пателей зробив висновок, що коня забрав його перший господар. Тоді жид разом з Пантелеем вирушили на його пошук, залишивши вдома Парфишку.
Цілий рік перебував у мандрах Пантелей, у пошуках свого друга. Повернувся він все ж назад з конем. Але все ж таки десь глибоко, він був упевнений, що це зовсім не його кінь. Так як він відрізнявся за звичками, так і за зовнішнім виглядом були деякі ніс тиковкі, однак він гнав свої думки геть.
Проїжджаючи якось повз церкви, диякон привітав Пантелея з новим конем. І в ході суперечки довів того, що це насправді не Мальок-Адель. Розлютився Пантелей і вирішив застрелити коня. Повів він самозванця в ліс, але не піднялася рука і він вирішив відпустити коня. Але кінь, повернувся до свого господаря, і не витримавши цього Пантелей застрелив його в лоб. І тут же зрозумів, що прийшов йому кінець. Пантелей пив без прокладки цілий тиждень, по закінченню якої і помер. І проводили його в останній шлях тільки козачок і жид.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
