У Василини-працівниці було три сина: Федір, Єгор і Іван. Батько володів богатирською силою, але загинув у бою зі Змієм Гориничем. Хлопчики мріяли бути схожими на свого батька. Коли старшому Федору пішов чотирнадцятий рік, він втік з дому і вирушив здійснювати подвиги. Через рік пішов з дому і Єгор. Довго чекала їх Василина, але коли додому повернулися коні синів, вирішила йти їх виручати. Молодшого сина Івана залишила наглядати за будинком.

Більше двох років блукала по лісах Василина, поки не зустріла ведмедя. Він розповів їй, що вже кілька років служить Бабі Язі, хоча наймався на один рік. Василина запитала ведмедя про синів. Але той нічого про них не чув. Прилетіла Баба Яга повідомила Василині, що її синів вона надійно заховала. І якщо вона хоче їх повернути, то повинна йти до неї в служіння. І пообіцяла: хоч раз від неї Василина похвалу почує, відразу ж хлопчиків їй поверне. Не повірила шкідливої старій Василина, але іншого виходу в неї не було. Багато справ доручила Баба Яга жінці: побудувати млин, зерно змолоти, золото заховане знайти. З допомогою ведмедя і його друзів, кота і собаки, Василина за добу впоралася зі справами.

Поки Василина з помічниками працювала, з’явився її молодший син Іван і почав готувати для них обід. Перемазати так, що навіть тварини злякалися його виду. Коли Василина його відмила, всі із задоволенням взялися за їжу. Іван розповів, що вдома занудьгував по матері і братів і вирішив йти їм на допомогу.

Поруч з болотом росли два клена. Василина кілька разів сиділа під ними і слухала шум листя. Щось знайоме чулося їй в їх шепоті. До заходу сонця Баба Яга з’явилася. Доброго слова Василині не сказала. Нове завдання для неї придумала, міцний замок на двері її хатинки зробити. Василина запор придумала, та такий хитрий, що складно було відкрити, не знаючи секрету. Баба Яга в хатинку залізла, а жінка її там зачинила. Відразу здогадалася Василина, що за клени біля болота стояли, материнське серце підказало. Поки Баба Яга в хатинці сиділа, ведмідь з дому живої води приніс. Бризнула нею Василина на дерева, і вони перетворилися в її синів. Пообіцяли хлопчики матері її слухатися, і вся сім’я вирушила додому. Кота з собакою вони з собою взяли.

Казка вчить з повагою ставитися до старших, довіряти їхньому життєвому досвіду, вірити в добро і взаємовиручку.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника