В оповіданні «Дядько Єрмолай», написаній Василем Макаровичем Шукшиним, описуються події, що відбувалися в Радянському Союзі.

Оповідач згадує один випадок, який стався з ним у дитинстві. Влітку, коли забирали зерно з колгоспних полів, Гришке і Васькові Єрмолай Григорович доручив виконати важливе завдання. Хлопчики повинні були охороняти зібраний врожай від злодіїв.

Але коли діти пішли по полю, почалася страшна гроза. Гримів грім, як безліч падаючих каменюк, в небі спалахували блискавки. Гришке і Васькові стало дуже страшно. Навколо різко потемніло, Гришка та Васько з працею розбирали, куди йти. Врешті – решт, вони заблукали. Хлопчики вирішили переночувати в першій-ліпшій ожереду, а вранці збрехати, що ночували в потрібному місці.

Вранці, коли вони прокинулися, пішли до дядька Ермолаю. Гришка і Васька думали, що він не дізнається, що вони не виконали його наказ.

Хлопчики стали брехати, що вони були в потрібному місці всю ніч. Але Єрмолай Григорович сказав, що сам ночував на поле і не бачив хлопчиків. Навіть після цих слів Гришка і Васька не хотіли зізнаватися в неправильному вчинку і твердили, що вони були на місці всю ніч. Ніякими вмовляннями чоловік не міг домогтися від них правди. Хлопчики навіть показали місце, де вони нібито спали. Брехня Гришки і Васьки дуже засмутило дядька Єрмолая, він навіть заплакав від того, що не може змусити хлопчиків говорити правду.

Після цього випадку минуло багато років. Оповідач виріс, але не забув свій поганий вчинок. Коли оповідач приходив на сільське кладовище, де були поховані його рідні і знайомі, завжди підходив до могили Єрмолая Григоровича і просив у нього вибачення. Оповідач думав, що той випадок у дитинстві навчив його багато чому. Що такі прості трудівники, як дядько Єрмолай, були краще, ніж багато сучасні люди, що закінчили інститути. І прожили своє життя правильно і чесно.

Короткий, але повчальний розповідь Василя Шукшина ще раз підтверджує, що не можна обманювати людей, треба поважати старших.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника