Одного разу орлу набридло жити у відчуженні від усіх інших птахів. Захотілося йому двір організувати, щоб було так, як в старовину жили. Ворони були б челяддю, плітки носили та виконували накази, папуги розважали, сорока варила б кашу, шпаки пісні співали, нічні птахи дозором в темний час літали, а денні хижаки добували б їжу.

Покликав тоді орел яструба, і коршака, і сокола, і наказав їм зібрати дворових птахів.

Полетіли посланці і нагнали ворон, духовий оркестр зробили з коростелей і гагар, папуг блазнями вирядився, сороці як знатної злодійці довірили ключі від скарбниці завідувати, а сов, сичів і пугачів зобов’язали дозор нести ночами.

Але чогось не вистачало.

У всіх царських дворах були в пошані науки і мистецтва. Але при дворі орла такого не було. Прикро стало снегирю, дятла і солов’я, і прийшли вони просити взяти їх до двору. Снігур лісові вісті хотів видавати, щоб у них орла славити. Дятел був істориком і писав книги, які ніхто не хотів друкувати, оскільки нікого не цікавили родоводи. А соловей був честолюбний і хотів здобути собі славу співом.

Переконав таки сокіл орла, що потрібно при дворі розвивати науки і мистецтва. Так настав «золотий вік». Шпаки вчили гімни та оди, духовий оркестр нові мелодії, молоді хижаки надходили в кадетські корпуси. І навіть воронятам дали абетку. А самого навченого досвідом шпака призначили віршотворцем і повели змагатися з солов’єм.

На наступний день фейлетони й оповідання снігура вразили орла, який погоджувався з усім, що вимовляла птах. Прихильно поставилися і до дятла, почав розповідь про походження від самого сонця роду орла. Але соловей успіху не знайшов. Як би вигадливо він не співав, владика зрозуміти не міг, про що саме звучали пісні. Шпак перепел пісні солов’я доступним для розуміння мовою. І йому-то владика віддав всі нагороди, а солов’я продали в шинок.

І все було б добре, якби не здумали вчити грамоті самого орла. Той терпів постійні настанови вчителів, але нічому вивчитися не міг, і тільки злився. До тих пір, поки не розірвав всіх набридаючі викладачів. Так «золотий вік» почав приходити в занепад, оскільки всі стали боятися за своє життя. Почалися чвари і гоніння за любов до науки. Так двір і розбігся хто куди. Орел проголосив, що інцидент буде уроком всім орлам. І був правий. Немає чого нав’язувати того, у кого інші життєві пріоритети.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника