Лунав дзвін у Ревелі, кликав парафіян до вечірньої служби. Старий лицар Бернгард фон Буртнек сидів біля вікна і пив пиво. В кімнату увійшов доктор Лонциус. Лицар жартівливо з ним розмовляв, доктор був одним з небагатьох, хто його не дратував.

У розмові вони обговорювали майбутній турнір. У своїй бесіді лікар просив лицаря, хоч трохи покалічитися, для того щоб Лонциус зміг продемонструвати своє вміння лікаря бо скільки вони разом, той не ламав ребра, а лицарські лати.

Лицар вже не той і немає сили в його руках. Не став він і зовсім битися на цьому турнірі, якби не прохання його дочки.

Мінна була дуже красивою дівчиною, вона рано втратила матір, але природа нагородила її всіма тими якостями, про які тільки можна бажати. Її серце прагнуло любові, але поки воно було не зворушено, лише мріям про глибокому почутті надавалося воно. В кімнаті вона готувалася до майбутньої події. Білявий юнак приніс їй ланцюжок. Він зовсім не був лицарем, хоча все в ній говорило про зворотне. Юнак мовчав і милувався красунею.

Едвін полонив Мінну своїми розмовами про любов. І коли сотні лицарів розглядали її коштовності, лише він один милувався її очима. Молоді люди полюбили один одного, але Едвін не був лицарем і про це з гіркотою в серці, думала Мінна.

В кімнату увійшов батько і радісно повідомив, що на завтрашньому турнірі царицею буде вона.

Барон Унгерн хотів відібрати землі у Буртнека. Ні за що в житті він не поступиться навіть найменший клаптик землі і тому він вирішив влаштувати турнір. Переможець Унгерна отримає руку Мінни.

Дізнавшись про те, що Мінна стане дружиною переможця Едвін пише листа, в якому говорить про те, що зникне відразу ж після турніру, коли дізнається кому ж дістанеться його кохана.

Коли всі трибуни вже були зайняті з’явився лицар в обладунках і зухвало запропонував Унгерн битися на смерть. Незнайомець і Унгерн зійшлися в бою, удар був дуже сильним і незнайомець повис на шиї у коня. Як раптом лицар прокинувся і знову зійшовся в бою. Унгерн упав. Незнайомцем виявився Едвін – улюблений Мінни.

Едвін, не має титулу, і тому Буртнек відмовляється видавати свою дочку заміж за нього. Але мудрий Лонциус умовляє старого лицаря віддати руку доньки. Той погоджується. Едвін і Мінна зіграли весілля.

Не дивлячись на всі перешкоди треба боротися за те, що тобі дороге!

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника