Частина шоста

Петро знову прокинувся в 1990 році біля Сердюка в Москві. Сердюк їхав у метро і читав брошуру. Після виходу з метро Сердюк напився і розкрив газету з закускою. Там він прочитав оголошення про роботу і вирішив зателефонувати. На наступний день він вже сидів з колегами по роботі і розпивав саке. За столом також сидів директор філії Кавабата. Він сказав, що їхня фірма є своєрідним кланом. Він прийняв Сердюка як самурая. Трохи пізніше Сердюк дізнався, що їх конкуренти скупили всі акції філії. З цієї причини всі самураї повинні мати сеппуку. Сердюк не зміг втекти. На мить він подумав про реальне життя поза роботою. Він не хотів зраджувати своїх колег і розпоров собі живіт мечем. Втративши свідомість, він прокинувся в лікарні для душевно хворих.

Сьома Частина

Петро отямився в штабі, де Котовський просив у нього наркотики. Чапаєв повіз його на зустріч до Чорного Барона щоб довести силу розуму і різницю між безсмертям і смертністю. Петро увійшов в містичний табір Барона. В таборі було дуже темно і всюди горіло безліч багать. Вдалині він бачив мелькають силуети людей. Барон роз’яснив герою, що реальність з Чапаєвим і психіатричною лікарнею мають рівнозначний характер. Петро поринув у транс і вдел уві сні ілюзії. Раптом Петро отямився в степу біля вогнища, де сиділи Барон і Чапаєв. Біля багаття він бачив померлих однополчан. Петро знову прокинувся в штабі у Чапаєва. Він був один. Пізніше він пішов у свою кімнату і заснув на ліжку.